Невідкладна допомога при інфаркті міокарду, страница 3

Невідкладна терапія переслідує декілька взаємозв'язаних цілей:

 1. Припинення больового синдрому.

 2. Відновлення коронарного кровотоку.

3. Зменшення роботи серця і потреби міокарду в кисні.

 4. Обмеження розмірів інфаркту міокарду.

 5. Лікування і профілактика ускладнень інфаркту міокарду.

 Лікарські засоби які використовуються для цього представлені в таблиці 3.

Основні напрями терапії і лікарські засоби, які застосовуються при  щонайгострішій стадії неускладненого інфаркту міокарду

Лікарський засіб

Напрями терапії

Доза, що рекомендується

Морфін внутрішньовенно дріб

Адекватне знеболення, зниження перед - і пост навантаження, психомоторного збудження, потреби міокарду в кисні

2-5 міліграм  в/в кожні 1-3 хвилини до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів

Металізе (тенектеплаза)

Відновлення коронарного кровотоку (тромболізис), купірування больового синдрому, обмеження розмірів інфаркту міокарду, зниження летальності

внутрішньовенно болюсв залежності від маси пацієнта

Гепарін (якщо не проводиться тромболізис)

Попередження або обмеження коронарного тромбозу, профілактика тромбоемболічних ускладнень, зниження летальності

в/в болюс 60 Од/кг, максимум 4000 Од, з наступною інфузією  12 Од/кг, максимум до 800 Од/год.

Нітрогліцерин або ізосорбіду дінітрат спрей ,або в/в крап

Припинення больового синдрому, зменшення розмірів інфаркту міокарду і летальності

10 мкг/хв. із збільшенням швидкості на 20 мкг/хв кожні 5 хвилин під контролем ЧСС і А/Т

β-адреноблокатори: пропранолол (обзідан)

Зниження потреби міокарду в кисні, припинення больового синдрому, зменшення розмірів некрозу, профілактика фібриляції шлуночків і розриву лівого шлуночку, повторних інфарктів міокарду, зниження летальності

1 мг/хв кожні 3-5 хвилин до загальної дози 10 міліграм

Ацетілсаліцилова кислота (аспірин)

 Припинення і профілактика процесів, пов'язаних з агрегацією тромбоцитів; при ранньому(!) призначенні знижує летальність

160-325 міліграм розжувати;

Магнію сульфат (кормагнезін)

Зниження потреби міокарду в кисні, приипнення больового синдрому, зменшення розмірів некрозу, профілактика порушень серцевого ритму, серцевої недостатності, зниження летальності

1000 мг магнію (5-10 мл 25 % розчину) внутрішньовенно протягом 30 хвилин.

АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМ ЕТАПІ

Б. Неускладнений інфаркт міокарду або інфаркт міокарду, ускладнений інтенсивним больовим синдромом

 1.Припинення  больового нападу  при гострому інфаркті міокарду - одне з найважливіших завдань, оскільки біль через активацію симпатоадреналової системи викликає підвищення судинного опору, частоти і сили серцевих скорочень, тобто збільшує гемодинамічне навантаження на серце, підвищує потребу міокарду в кисні і посилює ішемію.

Якщо попередній сублінгвальний прийом нітрогліцерину (повторно по 0,5 мг в пігулках або 0,4 міліграм в аерозолі) біль не припинив, починається терапія наркотичними анальгетиками, що володіють окрім анальгетичної і седативної дії впливом на гемодинаміку: внаслідок вазодилятуючих властивостей вони забезпечують гемодинамічне розвантаження міокарду, зменшуючи в першу чергу переднавантаження. На догоспітальному етапі препаратом вибору для припинення больового синдрому при інфаркті міокарду є морфін, що володіє не тільки необхідними ефектами, але і достатньою для транспортування тривалістю дії. Препарат вводиться внутрішньовенно дріб: 1 мл 1 % розчину розводять фізіологічним розчином натрію хлориду до 20 мл (1 мл отриманого розчину містить 0,5 міліграм активної речовини) і вводять 2-5 міліграм кожні 5-15 хвилин до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензії, пригноблення дихання, блювота). Сумарна доза не повинна перевищувати 10-15 міліграм (1-1,5 мл 1% розчину) морфіну (на догоспітальному етапі не допускається перевищення дози 20 міліграм).