Невідкладна терапія переслідує декілька взаємозв'язаних цілей:
1. Припинення больового синдрому.
2. Відновлення коронарного кровотоку.
3. Зменшення роботи серця і потреби міокарду в кисні.
4. Обмеження розмірів інфаркту міокарду.
5. Лікування і профілактика ускладнень інфаркту міокарду.
Лікарські засоби які використовуються для цього представлені в таблиці 3.
Основні напрями терапії і лікарські засоби, які застосовуються при щонайгострішій стадії неускладненого інфаркту міокарду
Лікарський засіб |
Напрями терапії |
Доза, що рекомендується |
Морфін внутрішньовенно дріб |
Адекватне знеболення, зниження перед - і пост навантаження, психомоторного збудження, потреби міокарду в кисні |
2-5 міліграм в/в кожні 1-3 хвилини до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів |
Металізе (тенектеплаза) |
Відновлення коронарного кровотоку (тромболізис), купірування больового синдрому, обмеження розмірів інфаркту міокарду, зниження летальності |
внутрішньовенно болюсв залежності від маси пацієнта |
Гепарін (якщо не проводиться тромболізис) |
Попередження або обмеження коронарного тромбозу, профілактика тромбоемболічних ускладнень, зниження летальності |
в/в болюс 60 Од/кг, максимум 4000 Од, з наступною інфузією 12 Од/кг, максимум до 800 Од/год. |
Нітрогліцерин або ізосорбіду дінітрат спрей ,або в/в крап |
Припинення больового синдрому, зменшення розмірів інфаркту міокарду і летальності |
10 мкг/хв. із збільшенням швидкості на 20 мкг/хв кожні 5 хвилин під контролем ЧСС і А/Т |
β-адреноблокатори: пропранолол (обзідан) |
Зниження потреби міокарду в кисні, припинення больового синдрому, зменшення розмірів некрозу, профілактика фібриляції шлуночків і розриву лівого шлуночку, повторних інфарктів міокарду, зниження летальності |
1 мг/хв кожні 3-5 хвилин до загальної дози 10 міліграм |
Ацетілсаліцилова кислота (аспірин) |
Припинення і профілактика процесів, пов'язаних з агрегацією тромбоцитів; при ранньому(!) призначенні знижує летальність |
160-325 міліграм розжувати; |
Магнію сульфат (кормагнезін) |
Зниження потреби міокарду в кисні, приипнення больового синдрому, зменшення розмірів некрозу, профілактика порушень серцевого ритму, серцевої недостатності, зниження летальності |
1000 мг магнію (5-10 мл 25 % розчину) внутрішньовенно протягом 30 хвилин. |
АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМ ЕТАПІ
Б. Неускладнений інфаркт міокарду або інфаркт міокарду, ускладнений інтенсивним больовим синдромом
1.Припинення больового нападу при гострому інфаркті міокарду - одне з найважливіших завдань, оскільки біль через активацію симпатоадреналової системи викликає підвищення судинного опору, частоти і сили серцевих скорочень, тобто збільшує гемодинамічне навантаження на серце, підвищує потребу міокарду в кисні і посилює ішемію.
Якщо попередній сублінгвальний прийом нітрогліцерину (повторно по 0,5 мг в пігулках або 0,4 міліграм в аерозолі) біль не припинив, починається терапія наркотичними анальгетиками, що володіють окрім анальгетичної і седативної дії впливом на гемодинаміку: внаслідок вазодилятуючих властивостей вони забезпечують гемодинамічне розвантаження міокарду, зменшуючи в першу чергу переднавантаження. На догоспітальному етапі препаратом вибору для припинення больового синдрому при інфаркті міокарду є морфін, що володіє не тільки необхідними ефектами, але і достатньою для транспортування тривалістю дії. Препарат вводиться внутрішньовенно дріб: 1 мл 1 % розчину розводять фізіологічним розчином натрію хлориду до 20 мл (1 мл отриманого розчину містить 0,5 міліграм активної речовини) і вводять 2-5 міліграм кожні 5-15 хвилин до повного усунення больового синдрому або до появи побічних ефектів (гіпотензії, пригноблення дихання, блювота). Сумарна доза не повинна перевищувати 10-15 міліграм (1-1,5 мл 1% розчину) морфіну (на догоспітальному етапі не допускається перевищення дози 20 міліграм).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.