Принципи арбітражного процесуального права. Принцип законності

В науці арбітражного процесу під принципами арбітражного процесуального права розуміють основні засади (загальні керівні положення), що визначають характер організації арбітражного суду та його діяльності щодо здійснення правосуддя в господарських відносинах.

Певну ясність у визначення переліку принципів діяльності арбітражного суду вносить стаття 4 Закону України від 4 червня 1991 р. «Про арбітражний суд», хоча вона й не вирішує проблеми остаточно, оскільки, по-перше, кожний з принципів знаходить своє закріплення, як правило, не в одній якійсь нормі права, а в ряді норм і процесуальних правил, що характеризують зміст даного принципу¹; по-друге, в статті чітко не розмежовуються принципи організації і принципи діяльності арбітражного суду; по-третє, ця стаття містить вичерпний перелік принципів, тоді коли реально можна назвати й інші принципи діяльності арбітражного суду як найзагальніші правові ідеї, що закріплюються в нормах права і реалізуються на практиці.

Відповідно до статті 4 Закону «Про арбітражний суд» арбітражний суд утворюється на засадах призначення всіх суддів Верховною Радою України і здійснює правосуддя на принципах: законності; незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення тільки законові; рівності усіх учасників судового процесу перед законом і арбітражним судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними арбітражному суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; арбітрування; гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін; обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов арбітражного суду.

Принцип законності чітко виражений в законодавстві про арбітраж і арбітражний процес. У статті 2 Закону «Про арбітражний суд» говориться, що його організація і діяльність визначаються Конституцією України, цим законом, Арбітражним процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також міждержавними договорами й угодами, ратифікованими у встановленому порядку.

Принцип законності є конституційним принципом, оскільки в ч. 2 ст. 19 Конституції зазначається, що органи державної влади (до них відноситься і арбітражний суд) «...зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».

Законність є загальним принципом арбітражного процесу, оскільки це основний принцип всякої діяльності, яка регулюється правом. Звичайно, вказуючи на багатосторонність і багатозначність поняття законності, відмічають вимогу точного виконання всіма державними установами і організаціями, підприємствами (незалежно від форм власності), посадовими особами і громадянами законів і інших актів органів держави¹.

Законність в судочинстві як спеціальний аспект загального поняття має свої специфічні риси, обумовлені завданнями і засобами правосуддя. Вона і тут має інтеграційний склад, елементи якого прямо вказані в законі: забезпечення положення діяча, що застосовує закон, і сама його діяльність. Перше заключається в проголошенні гарантії незалежності суддів і їх підкорення тільки закону, а також забезпечення умов, виключаючи посторонній вплив на суддів. До другого — відноситься принцип здійснення правосуддя в точній відповідності із законами.

Не менш важливим є застосування процесуальних норм, які гарантують встановлення в кожному конкретному випадку об'єктивної істини, дійсних прав і зобов'язань сторін.

Особливість дії принципу законності в арбітражному судочинстві зводиться перед усім до зобов'язань:

а)  розглядати всі спори при неухильному виконанні арбітражно-процесуальних норм;

б)  вирішувати спори і другі віднесені до їх компетенції питання в чіткій відповідності із законом і другими нормативними актами, які регулюють спірні відносини. Причому арбітражний суд вправі визнати недійсним повністю або у відповідній частині договір, який протирічить законодавству, а також відмовити у задоволенні вимог сторін, якщо вони основані на акті органів державного управління, який не відповідає чинному законодавству.

Важливою гарантією забезпечення принципу законності є те, що рішення, ухвали, постанови арбітражного суду можуть бути перевірені в порядку нагляду за заявою сторони, за протестом прокурора, як це передбачено АПК та іншими нормативними актами. В зв'язку з цим заслуговують підтримки пропозиції щодо запровадження апеляційного та касаційного оскарження рішень арбітражних судів та визнання їх визначальними формами перегляду судових рішень¹.

Керуючись принципом законності, арбітражні суди вивчають і узагальнюють арбітражну судову практику, вносять пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Виший арбітражний суд України з метою забезпечення однакового вирішення спорів і суворого додержання законності дає керівні роз'яснення.

Принцип законності є чільним серед принципів арбітражного процесу; з ним повинна узгоджуватися дія інших, серед яких особливе місце належить конституційному принципу незалежності суддів.

Перетворення державного арбітражу з його управлінськими функціями в арбітражний суд — орган правосуддя — створило можливість і обумовило необхідність законодавчого закріплення принципу незалежності судді.