Методичні вказівки до лабораторних робіт за курсом "Основи теорії пневмоприводу", страница 8

Осцилограф має 12 шлейфів — відчутних гальванометрів. Рухомий елемент кожного з них реагуючий на величину електричного сигналу, поступаючого від датчика, обладнаний дзеркалом, на яке спрямовано світловий промінь. Відображений промінь світла через оптичну систему спрямовується на фотопапір, який рухається з відповідною швидкістю, а також на екран візуального спостереження. Швидкість, руху паперу вибирається в залежності від тривалості процесу.

Екран візуального спостереження дає збільшене зображення кадру. Відображений промінь проектується на нього у вигляді випромінюючої крапки, яка рухається по прямій при зміні вихідного сигналу на шлейфі. Якщо ввімкнуто барабан розгортки, імітуючий протяжку паперу, то на екрані видно розгортку проміню в тому ж вигляді, як і при записі.

Перед записом кожний шлейф налагоджується таким чином, щоб відображений промінь не виходив за межі кадру на екрані у всьому діапазоні зміни сигналу від датчика.

При осцилографуванні процесу спрацьовування випробуваного приводу записуються слідуючі параметри:

1) тиск у робочій порожнині пневмоциліндра;

2) тиск у порожнині вихлопу /для приводу двусторонньої дії/;

3) тиск у порожнині навантажувального гідроциліндра;

4) переміщення поршня;

5) швидкість поршня.

Тиск в порожнинах приводу контролюється датчиками тиску ЕДТ1, ЕДТ2, ЕДТ3. Для вимірювання переміщення поршня використовується потенціометричний датчик ДП, виконаний на базі реостата РО, повзунок якого пов’язаний з тросиком Т, натягнутим на два барабани, один з яких знаходиться на валу шестерні Ш, а другий вільно обертається на осі. Тросова передача виконує роль понижуючого редуктора і одночасно перетворює обертальний рух валу шестерні в поступаюче переміщення повзунка реостата. Напруга, що знімається з нього, пропорційна переміщенню поршня пневмоциліндра.

Як датчик швидкості на стенді використовується тахогенератор типу ЕТ-4, який виробляє постійний струм з напругою, пропорційною швидкості обертання його ротора, а отже, швидкості руху поршня приводу, з яким кінематично пов’язаний ротор тахогенератора.

З інших вимірювальних приладів на стенді використовується динамометр Д— пружне кільце, по деформації якого визначається величина сили на штоці пневмоциліндра. Деформація вимірюється індикатором годинникового типу. Для розшифровування показань індикатора використовується тарировочний графік, показаний на рис.4.

Рис.4

Методика розрахунку часу спрацьовування поршневого приводу односторонньої дії

А. Вихідні дані.

1. Вихідними величинами для динамічного розрахунку привода є:

а) робочий тиск /абсолютний/ р_м Па /задається/;

б) сила тертя Р₁ Н /визначається експериментально/;

в) корисне /статичне/ навантаження Р₂ Н /задається/;

г) вага рухомих частин, приведена до штоку пневмоциліндра Р₃ кН /визначається/;

д) діаметр пневмоциліндра D=0,16 м;

є) довжина ходу S=0,370 м;

ж) ефективна площа підводящого повітропровода м² /визначається/.

2. Для експериментального визначення сили тертя Р₁ необхідно провести налагодження стенду і встановити задані величини робочого тиску та корисного навантаження Р₂, а також інерційне навантаження. Корисне навантаження регулюється тискомр_г в порожнині навантажувального гідроциліндра з діаметром D_г=0,08 м. Інерційне навантаження утворюється маховиком, який складається з набору дисків, кількість n яких задається.

Вмикається робочий хід приводу і при усталеному русі знімаються миттєві значення тисків в робочий порожнині пневматичного приводу р_у (по манометру М1) і в порожнині навантажувального гідроциліндра р_гу (по манометру М3), а також показання індикатора динамометра. Значення цих параметрів використовуються в подальшому для визначення сили тертя.

Сила тертя в пневмоциліндрі Р_1п= р_у - Р_дин,

де Р_дин — зусилля на динамометрі, визначене по тарировочному графіку (рис.4).

Сила тертя в гідроциліндрі Р_1г=Р_дин - р_гу.

Повна сила тертя Р₁=Р_1г+Р_1п=р_у- р_гу.

3. Приведена вага рухомих частин Р₃=Р₃^’+Р₃^’’, 

де  Р₃^’=21,82Н — вага частин, що рухаються поступово;

Р₃^’’— приведена до штока циліндра вага маховика.

Р₃^’’= Р_д n (R_д / R_ш)², де  Р_д=51,01Н — вага змінного диска;