Методичні вказівки до лабораторних робіт за курсом "Основи теорії пневмоприводу", страница 13

 

Силова головка має електромеханічний привід головного руху (обертання шпінделя) і пневмогідравлічний привід подачі. Шпіндель 1 набирає обертання від

електродвигуна 2 через редуктор зі змінними колесами 3 та шліцевий вал 4. Необхідна швидкість обертання досягається за рахунок підбору змінних коліс. В головці, встановленій на стенді, електродвигун, редуктор та шпіндель демонтовані.

Пневмогідравлічний привід подачі дає можливість швидких переміщень інструмента, встановленного в шпінделі, до деталі, що обробляється— швидкий підвід, робочих переміщень інструмента зі швидкістю, потрібною за умовами обробки — робоча подача, і швидкого відводу інструменту у вихідне положення. Швидкість робочої подачі регулюється.

Система управління забезпечує на стенді налагодження слідуючих робочих циклів:

— цикл №1 — швидкий підвід — робоча подача — швидкий відвід;

— цикл №2 —  швидкий підвід — робоча подача, швидкий підвід — робоча подача, швидкий відвід;

— цикл №3 — швидкий підвід — робоча подача перша —  швидкий підвід — робоча подача друга — швидкий відвід;

— цикл №4 — швидкий підвід — робоча подача перша — робоча подача друга — швидкий відвід;

Стисле повітря від магістралі через систему підготовки повітря (підводку) подається до повітророзподільника ПР типу ПР64-23 з одностороннім електропневматичним керуванням. Підводка повітря — зкорочена і включає фільтр-вологовіддільник Ф типу В41-13 і регулятор тиску РТ типу В57-13. Третій елемент підводки — маслорозпилювач — відсутній, так як немає необхідності у подачі мастила в робочий циліндр, що характерно для пневмогідравлічних пристроїв.

При ввімкнутому електромагніті ЕМ1 повітророзподільника його головний золотник займає крайнє ліве положення і потік повітря надходить під тиском в порожнину А робочого циліндра, а порожнина В тороподібного об’єму, поділеного гофрированою гумовою діафрагмою 5, сполучається з атмосферою. Під дією тиску повітря переміщується поршень 6, витискуючи рідину (масло індустріальне 20) з порожнини Б циліндра.

На виході з порожнини Б встановлений кран 7, за допомогою якого можливо перекривати прохід для рідини і цим самим зупинити рух поршня. Перша гілка йде до порожнини Г тороподібного об’єму через керуємий зворотний клапан 8, який пропускає рідину в порожнину, якщо його шток натиснутий копірною планкою 9, яка рухається разом з поршнем робочого циліндра. При відкритому клапані здійснюється швидкий підвід, так як рідина тече з порожнини Б в порожнину Г при мінімальному опорі. Довжина дільниці швидкого підводу регулюється переміщенням копірної планки за допомогою гвинта 10.

Друга гілка йде до порожнини Г через дросель 11. Дросель виконаний у вигляді поворотної шайби, яка має 8 каліброваних отворів, розташованих нерівномірно по колу. Діаметри отворів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 мм. Встановлення шайби в одному з фіксованих положень відповідає витраті, яка визначається розміром відповідному  отвору. Дросель 11 дозволяє ступеневе регулювання швидкості робочої подачі приводу.

Третя гілка підводить рідину до реверсивного золотника Р типу 4МГ73-12 з двустороннім електроуправлінням. Електромагніти ЕМ2 і ЕМ3 — штовхаючого типу. При вимкнених електромагнітах золотник займає середнє положення, при якому підвід рідини перекритий. При вмиканні ЕМ2 золотник рухається праворуч і пропускає рідину в порожнину Г без дроселювання, що відповідає швидкому переміщенню поршня робочого циліндра (швидкий підвід). При вмиканні електромагніта ЕМ3 підведена до реверсивного золотника рідина проходить в порожнину Г через регулятор потоку РП типу Г55-23. Налагодженням дроселя досягається безступінчате регулювання швидкості робочої подачі.

Таким чином, швидкість робочої подачі можливо регулювати дроселем 11 при вимкнутих електромагнітах ЕМ2 і ЕМ3, регулятором потоку при закритому дроселі 11 і ввімкнутому електромагніті ЕМ3, а також налагодженням обох дроселів при їх спільній роботі (дросель 11 відкритий і ЕМ3 ввімкнутий).