Для кожного фіксованого значення частоти ω = ω1, КФЧХ на комплексній площині (U, jV) може бути зображена вектором А(ω1), відхиленим від позитивного напряму осі абсцис на кут φ(ω1). Годограф цього вектора при зміні частоти від 0 до +∞ носить назву комплексної фазово-частотної характеристики (КФЧХ) або амплітудно-фазової частотної характеристики (АФЧХ) ланки. КФЧХ зображена на рисунку 2.1.
Характеристики А(ω) і φ(ω) можна одержати експериментально, подаючи на вхід
ланки гармонічний сигнал різної частоти. А(ω) визначають як відношення амплітуд
вихідного і вхідного сигналів, а φ(ω) – як зсув фаз між вихідним і
вхідним сигналами.
Частотні характеристики, побудовані в логарифмічному масштабі називають логарифмічними частотними характеристиками (ЛАЧХ і ЛФЧХ). При побудові ЛАЧХ підсилення по осі ординат відкладається в децибелах Lm(ω)=20´lgA(ω). По осі абсцис в логарифмічному масштабі відкладається частота. Одиницею вимірювання служить декада, відповідна зміні частоти в 10 разів. При побудові ЛФЧХ логарифмічний масштаб використовується тільки по осі частот, по осі ординат використовується натуральний масштаб.
3.1 Вивчити матеріал [1, параграфи 2.4, 2.6] або [2, розділ 3].
3.2 Для ланок Н1(р), Н1(р) . Н2(р) і Н4(р) построїти графіки КФЧХ, АЧХ, ФЧХ, ЛАЧХ, ЛФЧХ. Для цього необхідно:
– використовуючи дані таблиць 2.1 і 2.2 (див.лаб.роботу№1) записати передаточні функції ланок;
– одержати вираз для КФЧХ, АЧХ, ФЧХ, ЛАЧХ, ЛФЧХ;
– розрахувати і звести в таблиці 4.1, 4.2, 4.3 значення характеристик для різних частот;
– по набутим значенням построїти характеристики;
– на графіках КФЧХ вказати значення частот, для яких визначалися значення.
4 Методичні вказівки до виконання роботи
4.1 Натиснути кнопку «4,5,6» перемикача лабораторних робіт і кнопку «I-II» перемикача вимірювальних кіл. Включити стенд, вольтметр.
4.2 Визначити залежність амплітуди вихідного сигналу ланок H1(p), H1(p) × H2(p), H4(p) при подачі на вхід цих ланок сигналу постійного струму від джерела Е1(f = 0; U1 = 5В). Результати вимірювань занести в таблиці 4.1, 4.2, 4.3, врахувати, що при постійному струмі кут зсуву фаз j = 0.
4.3 Зняти залежність амплітуди і фази вихідних сигналів ланок Н1(р), Н1(р) × Н2(р) і Н4(р) від частоти при подачі на вхід цих ланок гармонічного сигналу U1 від генератора Ег. Обертанням ручки «Ег» встановити найбільше значення сигналу U1.
4.4 Зняття частотних характеристик виконати для вказаних в таблицях 4.1, 4.2 і 4.3 частот і характерних точок фазового зсуву. Вимірювання рівнів вхідного U1 і вихідного U2 сигналів, частоти і зсуву фаз виконувати за допомогою вольтметра і функціонального вимірювача ИФ.
4.5 Моделі ланок зібрані на операційних підсилювачах, що мають власне фазове запізнення (зсув фаз), тому значення кута α ИФ необхідно скорегувати згідно з наведеними в таблицях виразами.
4.6 Результати вимірювань частоти f, рівнів вхідного U1 і вихідного U2 сигналів, кутів α і φ, а також значення А і Lm необхідно занести у відповідні таблиці.
4.7 Для коливної ланки Н4(р) визначити резонансну частоту ωp, яка відповідає максимальному значенню вихідного сигналу при незмінному рівні вхідного сигналу.
Аперіодична ланка
першого порядку Н1(р) 
Таблиця 4.1
|
Домашня підготовка |
f, Гц |
0 |
50 |
100 |
150 |
200 |
300 |
400 |
500 |
|
|
ω, с-1 |
||||||||||
А |
||||||||||
|
φ, град |
||||||||||
|
Lm, дБ |
||||||||||
|
Експеримент |
U1, В |
|||||||||
U2, В |
||||||||||
|
α, град |
225 |
|||||||||
|
φ=(1800-α), град |
- 45 |
|||||||||
|
А=U2/U1 |
||||||||||
|
Lm=20lgA, дБ |
||||||||||
|
δφ % |
||||||||||
|
δА % |
Аперіодична ланка другого порядку Н1(р)×Н2(р) 
Таблиця 4.2
|
Домашня підготовка |
f, Гц |
0 |
50 |
100 |
150 |
200 |
400 |
600 |
800 |
|
|
ω, с-1 |
||||||||||
А |
||||||||||
|
φ, град |
||||||||||
|
Lm, дБ |
||||||||||
|
Експеримент |
U1, В |
|||||||||
U2, В |
||||||||||
|
α, град |
90 |
|||||||||
|
φ = - α, град |
- 90 |
|||||||||
|
А=U2/U1 |
||||||||||
|
Lm=20lgA, дБ |
||||||||||
|
δφ, % |
||||||||||
|
δА, % |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.