Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Моделювання систем", страница 13

1.2.9 Використання засобів мови GPSS для моделювання випадкових величин

В GPSS є вісім основних датчиків рівномірно розподілених псевдовипадкових чисел. У кожного з датчиків є своє ім'я: RN1, RN2, ..., RN8. Ці імена є СЧА, які використовуються для звертання до датчиків. Якщо ім'я такого датчика вжите як аргумент функції, тоді датчик видає числа, розподілені рівномірно в інтервалі 0,000000 – 0,999999. У будь-якому іншому випадку датчик видає числа в інтервалі 000 – 999.

Для імітації випадкових дискретних величин використовуються дискретні функції GPSS. Розглянемо приклад імітації випадкової дискретної величини X, заданої розподілом:

Дискретна функція мовою GPSS для імітації заданої випадкової величини може бути записана наступним чином:

RAND   FUNCTION   RN3,D4

.15,5/.35,8/.7,15/1,20

Тут RN3 – аргумент функції (третій датчик псевдовипадкових чисел). У рядку наступності функції приведені сумарні частоти використання значень випадкової величини Х. Інтерпретатор установлює значення функції в такий спосіб:

                            5, якщо RN3 знаходиться в інтервалі (0, 0.15);

                           8, якщо RN3 знаходиться в інтервалі (0.150001, 0.35);

FN$RAND =      15, якщо RN3 знаходиться в інтервалі (0.350001, 0.7);

                            20, якщо RN3 знаходиться в інтервалі (0.700001, 0.999999).

Безперервні випадкові величини імітуються в GPSS-моделях за допомогою безперервних функцій. При цьому варто застосовувати кусочно-лінійну апроксимацію функцій, обернених нормованим функціям шуканого розподілу. Рядки визначення і наступності функцій для моделювання безперервних випадкових величин, розподілених за експоненційним та нормальним законами, наведені нижче.