Під синтезом автомата Мура розуміється отримання системи рівнянь для функцій виходу та функцій переходу у вигляді
y(t) = l [a(t)],
a(t+1) = d [a(t), х(t)],
визначених для a(t+1) на множині пар “вхідний сигнал – стани” з множин
Х={Х 1,Х 2, ...Хn}, A ={а1 ,а 2,...аn}; а для y(t) на множині A ={а1 ,а 2,...аn}.
Синтез мікропрограмного автомата Мілі здійснюється у декілька етапів:
1. Побудова закодованої граф-схеми алгоритму.
2. Відмітка внутрішніх станів.
3. Побудова зворотної структурної таблиці.
4. Кодування внутрішніх станів.
5. Побудова та мінімізація системи функцій збудження елементів пам'яті та функцій виходу.
6. Синтез схеми автомата у заданому базисі.
Для побудови закодованої граф-схеми алгоритму (ГСА) (у лабораторній роботі ГСА вже задана) проводять аналіз умовних вершин та однотипні умовні вершини кодують однаковими змінними:
Х1 = Р1 ; Х2 = Р2 ; Х3 =Р1·`Р2 v `Р1· Р2 тощо.
Аналогічним образом виконують і кодування операторних вершин. Різниця полягає в кодуванні операторних вершин кодами мікрокоманд Yi та вказівок всередині вершин складу мікрооперацій для даної мікрокоманди:
Y1=y1, y2; Y5=y4, y5, y6 тощо.
У лабораторній роботі склад мікрооперацій для кожної мікрокоманди Yi був визначений раніше у роботі 6.
Побудова зворотної структурної таблиці автомата Мура аналогічна побудові відповідної структурної таблиці автомата Мілі. Особливістю функціонування автомата Мура є незалежність вихідного сигналу автомата Y(t) від вхідних сигналів X(t), тобто Y(t)=l[a(t)]. За цією причиною у зворотній структурній таблиці автомата Мура вихідні сигнали є функцією тільки внутрішнього стану. Прикладом зворотної структурної таблиці автомата Мура є таблиця 8.1, у якої з метою спрощення запису стовпець вихідних сигналів Yh зв’язаний зі стовпцем as.
Таблиця 8.1 – Зворотна структурна таблиця автомата Мура
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.