Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «прикладна теорія цифрових автоматів», страница 49

= а5`x4  V  a5x4 V a21 V a4=  a5  V  a4   V  a21;

у8  = a3 х2  v a4.

Комбінаційну частину автомата необхідно реалізувати в універсальному базисі Шефера (І – НІ). Перехід до цього базису виконують з урахуванням властивостей функцій Шефера х12  = х1· х2 .

Перехід від диз’юнктивної нормальної форми до базиса Шефера простий: усі терми беруть у дужки, а всі знаки кон’юнкцій та диз’юнкцій замінюють на операції Шефера. Це правило справедливе, якщо кожний терм містить не менше двох літер. Якщо у ДНФ є однолітерний терм, то у базисі Шефера над ним ставиться заперечення. Для нашого прикладу функції збудження та функції виходу у базисі Шефера приймуть вигляд:

R1  = а1 ; S12 ;  К*2   =0;

J*2  = а2 х1 =(a2/x1)/1;

R3  =( а5/`x4 )/`a1;

S 3 = (а32 )/ `а4 ;

y1  = (а32 )/(а21 ) /`а1 ;

y2  = (а32 )/(а54 ) /`а1 /`а2 ;

y3  = (а54 ) /`а1 /`а2 ;                   

у4  = (а32 ) / (а2 /`х1 ) / `а4 ;

y5  = (а5 /`х3 ) / (а5 /`х4 ) /`а2 ;

y6  = а5 х4  = (а54 ) = (а54 )/1;

y7  = (а2 /`х1 ) /`а4 / `а5 ;