1. Стратегія інвестування на підприємствах.
1.1. Особливості формування інвестиційної стратеги
Стратегія інвестиційної діяльності (ІД) - процес формування довгострокових цілей вкладання коштыв і вибору шляхів їхнього досягнення, набір правил для прийняття інвестиційних рішень (ІР).
Формування стратегії базується на:
1) прогнозуванні окремих умов здійснення ІД тобто інвестиційного клімату;
2) прогнозуванні кон'юнктури ІР у цілому і за сегментами.
Складність формування інвестиційної стратегії (ІС) складається в:
1) пошуку й оцінці альтернативних варіантів інвестиційних рішень, що відповідають іміджу підприємства і задачам його розвитку;
2) динамічності стратегії, що вимагає періодичного коректування з урахуванням зміни зовнішніх умов і виявлення нових можливостей розвитку підприємства.
Вихідна посилка розробки ІС - загальна стратегія економічного розвитку підприємства, тому концептуально механізм розробки ІС складається з таких же процедур
Етапи процесу формування ІС:
1) визначення загального періоду формування стратегії, що залежить від ряду умов:
Ø передбачуваність розвитку економіки в цілому й ІР зокрема (в Україні - 3-5 років);
Ø тривалість періоду формування загальної економічної стратегії підприємства;
Ø галузева належність;
Ø організаційно-функціональний статус;
Ø інституціональний інвестор (більш 10 років);
Ø підприємство і видобувні з виробництва засобу виробництва (5-10 років);
Ø підприємство з виробництва предметів споживання, роздрібної торгівлі і послуг (3-5 років);
Ø розмір підприємства;
2) формування стратегічної мети ІД, зокрема:
Ø забезпечення приросту капіталу;
Ø зростання прибутковості інвестицій і суми доходу від інвестиційної діяльності;
Ø зміна пропорцій у формах реального і фінансового інвестування;
Ø зміна технологічної і відтвореної структури капіталовкладень.
Мета повинна враховувати:
Ø особливості розвитку ІР;
Ø життєвий цикл підприємства;
Ø організаційно-економічний потенціал підприємства;
Ø інвестиційні можливості підприємства.
Конкретизація ІС за періодами реалізації припускає:
Ø установлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей;
Ø забезпечення синхронізації розвитку за часом:
Ø зовнішня синхронізація складається в узгодженні з загальною стратегією підприємства і циклічних змін кон'юнктури ІР;
Ø внутрішня синхронізація - погоджує окремі напрямки інвестування між собою.
Оцінка розробленої ІС проводиться на основі критеріїв:
Ø погодженість ІС підприємства з загальною стратегією його економічного розвитку;
Ø внутрішня збалансованість ІС (наскільки погоджуються між собою окремі стратегічні цілі і послідовність їхнього виконання);
Ø погодженість ІС із зовнішнім середовищем (оцінюється наскільки розроблена ІС відповідає, прогнозованим змінам економічного розвитку й інвестиційного клімату в країні);
Ø можливості впровадження ІС з обліком наявного ресурсного потенціалу:
Ø можливості підприємства у формуванні фінансових ресурсів за рахунок власних джерел;
Ø кваліфікація персоналу;
Ø технічна забезпеченість підприємства;
Ø прийнятність рівня ризику, зв'язаного з ІС, його фінансові наслідки
Ø результативність ІС, економічна ефективність її реалізації.
1.2. Спрямованість стратегічного інвестування.
У процесі розробки стратегічних напрямків послідовно зважуються наступні задачі:
1) визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах прогнозованого періоду;
2) визначення галузевої спрямованості ІД;
3) визначення регіональної спрямованості ІД;
4) визначення мікрооб'єкта інвестування;
5) визначення необхідного обсягу ІР.
Форми інвестування зв'язані з:
1) функціональною спрямованістю діяльності підприємства. Інституціональні інвестори здійснюють ІД на фондовому ринку, тому обсяги реального інвестування в них зв'язані з особливостями наявного законодавства. Виробничі підприємства, як правило здійснюють реальне інвестування, а фінансове для них буде зв'язаний з короткостроковими вкладеннями;
2) стадіями життєвого циклу підприємства. Народження, дитинство зв'язане з реальними інвестиціями; зрілість - з переважно фінансовим інвестуванням;
3) загальним станом економіки. Нестабільність - фінансові інвестиції, особливо короткострокові.
Аналіз галузевої спрямованості інвестування здійснюється за етапами:
1) 1 етап - досліджується вибір області доцільність галузевої чи концентрації диверсифікованості (початкові стадії життя підприємства зв'язані з концентрацією в області, добре знайомої підприємству). Однак концентрація дає найбільший відсоток банкрутств, тому що зростає інвестиційний ризик. Зрілість підприємства припускає диверсифікованість;
2) 2 етап - досліджується доцільність різних форм галузевої диверсифікованості в рамках визначеної групи областей, що дозволить:
Ø використовувати накопичений досвід з маркетингу, фінансів і ін.;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.