Особливості формування інвестиційної стратегії. Спрямованість стратегічного інвестування. Джерела інвестування. Проектний аналіз реальних інвестицій, страница 7

 ,                      (5.2.)

де ВВ - вихідні фінансові витрати;

ПГ- річний приплив готівки за період відшкодування.

Тік порівнюється з максимально прийнятним.

Недоліки:

Ø не дозволяє вимірювати рентабельність;

Ø не приймається до уваги величина і напрямок розподілу грошових потоків за визначений період;

Ø груба оцінка ліквідності.     

Переваги:

Ø використовується для приблизної оцінки ризику;

Ø добре працює в з'єднанні з внутрішньою нормою прибутку.

3. Метод внутрішньої норми прибутковості (Вноп).

Вноп - коефіцієнт дисконтирования, що врівноважує поточну вартість припливів засобу і поточну вартість їхніх відтоків, що утворилися в результаті реалізації РИП.

Недоліки:

Ø використовується метод із проб і помилок для визначення Вноп;

Ø дає приблизний результат.

Переваги:

Ø можна вимірити вартість грошей у часі;

Ø дає можливість усунути різниця в часі потоків і відтоків.

Вноп порівнюють зі ставкою відсікання, тобто мінімальною нормою прибутку на інвестиції в основні засоби. По ставці відсікання РИП приймається. Якщо Вноп більше ставки відсікання, рентабельність підприємства буде збільшуватися, тобто РИП вважається ефективною.

 ,             (5.3.)

де СВ - стартові витрати, тобто інвестиції;

Гпі - майбутні грошові потоки в і-ом періоді;

у -Вноп;     

п - кількість років інвестування.                    

4. Метод чистої поточної вартості (ЧПВ).

ЧПВ дорівнює різниці поточної вартості грошових потоків і поточної вартості грошових відтоків.

             (5.4).

де ДО - рентабельність РИП чи підприємства.

5. Індекс рентабельності (ІР) - поточна вартість майбутніх грошових  потоків РИП стосовно інвестиційної суми

                        (5.5)

РИП вважається рентабельним тільки в тому випадку, якщо ІР > 1.

Під ефективністю інвестиційного проекту варто розуміти його комплексну характеристику, що включає не тільки класичну інтерпретацію відносини результату до витрат відповідно до приведених методів 1-5 , тому що проект впливає як на внутрішнє середовище, тобто підприємство, так і на зовнішнє, тобто територію, область, регіон. Ефективність варто розглядати як суму всіх можливих наслідків упровадження проектних пропозицій, що можуть виникнути в обох середовищах, тобто з погляду суспільства в цілому. Комплексний підхід до ефективності вимагає її розгляду з позицій складових проектного аналізу, а саме комерційного, технічного, правового, фінансового, соціального, економічного, екологічного, тобто ефекту, що може забезпечити кожної з них.

Задачею соціального аналізу інвестиційного проекту є визначення придатності запропонованих проектних рішень для задоволення потреб підприємства, інвестора і населення території. Результати соціального аналізу повинні відповідати стратегії здійснення проекту, що користалася би підтримкою населення. Звичайно в проектах значна увага приділяється технічним проблемам розвитку, у той час, як соціальні чи аспекти недооцінюються, чи не розглядаються взагалі. Соціальний аналіз повинний досліджувати питання впливу на соціум і групу персоналу підприємства реалізації проектних пропозицій у таких напрямках:

Ø створення нових робочих місць, а на цій основі - скорочення витрат фонду соціального страхування і пенсійного фонду;

Ø підвищення працездатності персоналу підприємства;

Ø зниження рівня травматизму, професійних і захворювань інших;

Ø зменшення витрат на спеціальне дієтичне харчування.

Важливо відзначити, що дані вигоди можуть бути як відчутні, так і не явно відчутні в грошовому вираженні, що перешкоджає проведенню точних розрахунків розміру економічного ефекту, отриманого від упровадження соціально значимих заходів. Соціальний ефект доповнює економічний, тому що крім безпосередньо економічних факторів він включає вплив умов роботи на результати виробничої діяльності персоналу. Соціальний ефект виражається в скороченні державних трансфертів у виді посібників по безробіттю, поліпшенні фізичного стану працівників, скороченні захворювань, збільшенні тривалості життя, а головне - періоді активної діяльності. Соціальний ефект у сфері матеріального виробництва виражається в приросту випуску продукції, прибутку, економії засобів фондів підприємства і суспільства в цілому.