Особливості формування інвестиційної стратегії. Спрямованість стратегічного інвестування. Джерела інвестування. Проектний аналіз реальних інвестицій, страница 3

вартість будівництва нових об'єктів визначається по фактичних витратах на будівництво аналогічних об'єктів (Квв):

з урахуванням інфляції:

Квв = (П х Укв + ІН) х (1 + i),        (4.1)

де П - потужність об'єкта;

Укв - середні будівельні витрати на одиницю потужності об'єктів даного профілю;

ІН - інші витрати на будівництво об'єкта;

i - індекс інфляції.         

З урахуванням вкладень в оборотні активи нового підприємства потреба в інвестиційних ресурсах визначається (Ппр):

Ппр = Квв / Поф х 100,      (4.2)

де Поф - питома вага основних фондів у загальній сумі активів аналогічних підприємств даної області;

вартість придбання діючого підприємства визначається методами:

чистої балансової вартості (Вбал):   

Вбал = ОФ + НА + 3 + Ф + (КВ + НБ) х Кі,         (4.3)

де ОФ - залишкова вартість проіндексованих основних фондів;

НА - сума нематеріальних активів;  

З - запаси матеріальних оборотних фондів за залишковою вартістю;

ф - Сума усіх форм фінансових ресурсів підприємства мінус заборгованість;

КВ - капіталовкладення;         

НБ - незавершене будівництво;        

Кі _ коефіцієнт індексації основних фондів;        

на основі прибутку (Впр):      

Впр = Пс/Нп,        (4.4)

де Пс - реальна сума середньорічного прибутку за ряд останнього років;

Нп - середня норма прибутковості інвестицій;

на основі ринкової вартості (за даними про продаж аналогічних підприємств по конкурсі на аукціонах у процесі приватизації).

2 етап - визначення необхідних обсягів інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій (Ірф):

Ірф = Іррх Пф/Пр,          (4.5)

де Ірр - потреба в інвестиційних ресурсах для реального інвестування;

Пф - питома вага фінансових інвестицій у періоді, що передбачається;

 Пр - питома вага реальних інвестицій у періоді.

3 етап - визначається загальний обсяг інвестиційних ресурсів як сума реальних, фінансових інвестицій і 10% резерву від їхньої загальної вартості.

На 2 етапі синтезу інвестиційної стратеги розглядається можливість використання різних джерел інвестування.

1. Власні:

Ø частина засобів підприємств, спрямована на виробничий розвиток;

Ø амортизаційні відрахування;

Ø страхова сума відшкодування збитків, викликаних утратою майна;

Ø сума здійснених довгострокових фінансових вкладень, термін погашення яких минає в поточному періоді;

Ø реінвестований прибуток;

Ø іммобілізована в інвестиції частина зайвих оборотних активів.      

 2. Позикові:

Ø довгострокові кредити банків і інших кредитних структур;

Ø емісія облігацій компанії (не більше 25% від статутного фонду);

Ø цільовий державний кредит;

Ø податковий інвестиційний кредит;

Ø інвестиційний селенг;

Ø інвестиційний лізинг.

3. Притягнуті:

Ø емісія акцій;

Ø емісія інвестиційних сертифікатів;

Ø внески в статутний фонд;

Ø безкоштовно надані засоби на цільове інвестування.

На 3 етапі визначаються основні методи фінансування інвестиційних проектів:

1)  повне самофінансування (для невеликих інвестиційних проектів);

2)  акціонування (для великомасштабних реальних інвестицій при галузевій чи регіональній диверсифікованості);

3)  кредитування (для фінансових інвестицій, якщо рівень прибутковості за ними набагато більший ставки кредитного відсотка; для реальних інвестицій з високою нормою прибутковості);

4)  лізинг і селенг (для реального інвестування з невеликим періодом чи експлуатації високим ступенем зміни технології);

5)  змішане інвестування.

На 4 етапі проводиться оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

її необхідність складається в приведенні у відповідність фінансової стратегії підприємства до його ІС за рахунок обліку характеристик джерел інвестування.

Переваги власних джерел (внутрішніх):

1)  простота і швидкість залучення;      

2)  висока віддача за критерієм норми прибутковості, тому щф їхнє використання не вимагає оплати позичкового відсотка;