S=
(1)
де Q – річний об’єм робіт в кілометрах (розгорнута довжина колії).
Т – кількість робочих днів
- резерв часу на не передбачувану втрату часу (непогода,
перебої у постачанні матеріалів, не надання та зриви „вікон”)приймаються 0,1Т.
S=
(2)
Строки виконання робіт задані у вихідних даних у вигляді дат початку і закінчення робіт. По календарю визначаю кількість робочих днів у заданому відрізку часу. Розрахунки виконую в табличній формі.
Таблиця №1
|
Найменування місяця |
Кількість днів |
||
|
календарних |
Вихідних та святкових |
робочих |
|
|
Квітень |
29 |
8 |
21 |
|
Травень |
31 |
11 |
20 |
|
Червень |
30 |
8 |
22 |
|
Липень |
31 |
8 |
23 |
|
Серпень |
31 |
10 |
21 |
Продовження таблиці №1
|
Вересень |
30 |
8 |
22 |
|
Жовтень |
31 |
8 |
23 |
![]()

2.2 Визначення довжини фронту робіт в „вікно”.
Довжина фронту робіт у „вікно” визначається по формулі:
(3)
де n – періодичність надання „вікон”, а саме кількість днів, у ході яких „вікно” надається 1раз.
n=2
![]()
Отримане значення округляємо до числа кратне 25 і приймаємо його як фронт робіт.
![]()
На основі вихідних даних та по довжині фронту робіт підбираю ТТП і використовую його для складання робочого технологічного процесу(РТП)
ТТП № 11
2.3 Схема формування і розрахунок довжини робочих поїздів.
Вибираю схему формування робочих поїздів на станції і на перегоні.
1.Поїзд - ЩОМД
2.Поїзд – хопер-дозаторна вертушка
3.Поїзд – Обробний
Визначаю довжину першого поїзда
(4)
де
- довжина машини ЩОМ – 52,4м
-
довжина пасажирських вагонів – 24,5м
-
довжина локомотива 2ТЭ –
116 – 36,3м
![]()
![]()
Визначаємо довжину хопер – до заторної вертушки
(5)
де
-
довжина хопер – дозатора – 10,9м.
nх-д – кількість хопер-дозаторів.
- довжина пасажирського вагона – 24,5м.
(6)
де
-об’єм щебеня, який необхідно вивантажити на фронті робіт у „вікно”.
- об’єм кузова хопер-дозатора – 41,0м3
(7)
3

![]()
Визначаємо довжину обробного поїзду.
(8)
де
- довжина машини ВПО-3000 – 27,7м.
![]()
Визначаємо суму довжин всіх робочих поїздів.
![]()
Для формування робочих поїздів при корисній довжині станційних колій 1050м, необхідно 1 станційна колія.
2.4 Визначення поправочних коефіцієнтів.
Поправочні коефіцієнти враховують перехід у робочій зоні, фізіологічний відпочинок, пропуск поїздів. Вони визначаються по формулі:
(9)
де
- тривалість робочого дня –
480хв.
- втрати робочого часу.
(10)
де
- час на переходи у робочій зоні – 15хв/день.
- час на відпочинок – 30хв/день.
- час на пропуск поїздів.

(11)
де
- кількість поїздів відповідно вантажних, пасажирських та
моторвагонних
- норма часу на пропуск поїздів по ремонтує мій колії.
- теж по сусідній колії.
Норми часу беремо по таблиці 4.1 по таблиці Тихомиров ст.186 в залежності від виду огородження місця робіт.
Визначаємо наступні поправочні коефіцієнти:
- для підготовки робіт огороджених
сигналами зупинки з пропуском поїздів без зниження швидкості.
- для
основних робіт у „вікно”, які виконуються з закриттям перегону.
- для основних робіт після „вікна” і
обробних, які огороджуються сигналами зменшення швидкості.
- для робіт на базі. Цей коефіцієнт беремо
без розрахунку згідно ТТП,
=1,08
Визначаємо![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

Визначаємо ![]()
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.