Оперативно-виробниче планування на підприємстві. Основи управління приладобудівним підприємством. Автоматизація управління підіриємством (Глави 17-19 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 12

У практиці використовуються такі форми контролю; облік, ревізія, обстеження, порівняння, інспектування. Нині набувають поширення випе­реджаючі та запобігаючі форми контролю, які базуються на ретельному обліку, аналізі та узагальненні їх результатів із застосуванням математико-статистичних методів /моніторинг/.

Із розвитком самоуправління все більшого значення набуватиме само­контроль. При здійсненні контролю необхідно постійно тримати в полі зору людський фактор, оскільки завжди при виконанні цієї функції дово­диться мати справу з людьми, які виконують виробничі завдання.

Облік та аналіз є найважливішими засобами реалізації всіх функ­цій управління. При здійсненні обліку і аналізу слід враховувати деякі принципи: цілісність, всебічність, ієрархічність, системність, дина­мічність, безперервність і т.ін.

Поряд з використанням загальних функцій для впливу на відносини людей у процесі виробництва застосовуються і спеціальні або конкретні функції, вони передбачають вплив на матеріальний бік процесу праці для досягнення цілей, розроблюваних для кожної підсистеми управління з урахуванням її функціональної спрямованості.

Наприклад, для спеціальних об'єктів управління за стадіями вироб­ництва /підготовчою, виробничою і заключною/ виділяються науково-тех­нічна підготовка, економічна, соціальна, організаційна, управлінська, зовнішньоекономічна та ін.

Соціальні функції управління виступають як форма цілеспрямованого впливу на частину об'єкта управління для досягнення частини кінцевих результатів. Наприклад, вплив за стадіями виробництва /заготовчою, виробничою, заключною/ та внутрішніми фазами, що виділяються у кожному з них, і розглядаються як структурно-відокремлені об'єкти управління. На практиці, як правило, виділяються десять груп таких спеціальних об'єктів управління за всіма стадіями виробництва.

І. Науково-технічна підготовка.

2. Економічна функція.

3. Соціальна.

4. Організаційно-управлінська,

5. Зовнішньоекономічна.

6-7. Основне виробництво та його технічне обслуговування.

8-Ю. Реалізація продукції, її експлуатація та заміна.

Відповідно до цього формуються групи конкретних функцій управлін­ня, наприклад, оперативне управління виробництвом; управління якістю продукції; конструкторська підготовка виробництва; стандартизація про­дукції і процесів; науково-дослідні роботи; організація роботи з кад­рами; організація праці і зарплати; наукова організація праці і т.д.

Для організації виконання спеціальних функцій створюються відпо­відні органи управління. Первинними є функції   відносно органів управ­ління. Водночас функції виступають у вигляді засобу для досягнення цілей, тобто вони є вторинними відносно до цих цілей.

18.3. Методи управління

Методи управління - це шляхи, способи, прийоми впливу управляючо­го суб'єкта /керуючої системи/ на об'єкт управління /керовану систему/ для досягнення поставлених цілей. Вони безперервно розвиваються і вдосконалюються, завжди використовуються у комплексі і у кожній конкретній ситуації доповнюють один одного. Ці методи грунтуються чи за­конах і принципах суспільного виробництва, враховують досягнення науко­во-технічного прогресу, рівень розвитку підприємства, соціальні, правові та психологічні відносини людей у процесі виробництва.

Методи управління класифікуються за різними ознаками /табл. 18.1/.

Таблиця 18.1

Класифікація методів управління приладобудівного підприємства