Оперативно-виробниче планування на підприємстві. Основи управління приладобудівним підприємством. Автоматизація управління підіриємством (Глави 17-19 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 10

Управління виробництвом базується на певних принципах, тобто ос­новних правилах, положеннях, нормах, якими керуються працівники управ­ління для досягнення максимальної ефективності управління. Ці принципи ++безперервно вдосконалюються. Нині їх тлумшщачать таким чином:

принцип єдності політичного та господарського керівництва перед­бачає врахування у практиці управлінської діяльності на будь-якому рівні органічного взаємозв'язку економіки та державної політики. До­тримання цього принципу забезпечує вибір основних напрямів економічно­го розвитку галузі та окремого підприємства відповідно до загальнодер­жавних інтересів;

принцип демократичного централізму означає органічне сполучення єдиного централізованого керівництва з ініціативою місцевих органів, наданням підприємствам більшої самостійності, широкою участю трудящих в управлінні, розвитком самоуправління в трудових колективах. Складо­вими елементами цього принципу є єдиноначальність, колегіальність, ви­борність, гласність і соціальна справедливість в управлінні; принцип самоуправління є подальшим розвитком демократизму і сприяє активізації трудових колективів підприємств, він посилює права трудових колективів, їх самостійність і відповідальність за розв'язування виробничо-господарських, соціально-економічних та управлінських задач;

принцип матеріального та морального стимулювання праці передбачає відповідність форм і розмірів заохочення працівників і трудових колек­тивів виконанню робіт необхідної кількості та якості, а також вплив на моральний бік діяльності індивідів та ланок, їх активізацію на основі заохочення чи засудження помилок, порушень, допущених у роботі. Цей аспект знаходить своє відбиття у переведенні підприємств на повний госпрозрахунок, що дозволяє трудовим колективам розпоряджатися зароб­леними коштами та розподіляти їх за різними напрямами;

принцип науковості відбиває можливість і необхідність наукового підходу до управління, тобто найповнішого використання досягнень науки, врахування вимог об'єктивних законів у процесі управління. Прийняття науково обгрунтованих рішень означає боротьбу з волюнтаризмом і суб'єк­тивізмом. Здійснення цього принципа означає розвиток наукових основ управління; організацію системи підготовки працівників управлінської праці; узагальнення та поширення кращого досвіду управління виробниц­твом, особливо зарубіжних країн;

принцип підбору та розстановки кадрів передбачає вдосконалення кадрової політики у всіх ланках управління у напрямі формування кадро­вого корпусу з високими професійними знаннями, організаторськими здіб­ностями, діловитістю, вмінням працювати з людьми, високими моральними якостями. Підбір та розстановка кадрів охоплюють також постійне під­вищення кваліфікації працівників, особливо за нинішніх умов переходу до ринкових відносин.

18.2. Функції управління

Управління підприємством чи об'єднанням покликане забезпечити ефективне використання всіх технічних, економічних, організаційних і соціальних можливостей для досягнення поставлених перед ним цілей. Це досягається за допомогою виконання комплексу певних функцій управління.

Функції управління - відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, за яким здійснюється управлінський вплив з метою досягнен­ня конкретних цілей. Вони характеризуються однорідністю, стабільністю змісту, конкретною цільовою спрямованістю, об'єктивністю, повторюва­ністю операцій при їх виконанні, взаємозв'язком та взаємодією з інши­ми елементами системи управління.

Функції управління поділяються на загальні та конкретні. Загальні виступають як універсальний інструмент, за допомогою якого забезпечу­ється безперервний розвиток всієї системи виробництва, його стійкість і ефективність при досягненні поставлених цілей. До них належать: мар­кетинг, планування, організація, координація, стимулювання, контроль, облік та аналіз.