Звичайно, перестановка рядків не проводиться окремо від процедури вилучення, ці два процеси поєднуються в один. Якщо a11=0, переставимо рядки матриці А так, щоб у лівому верхньому куті виявився ненульовий елемент. У першому стовпці такий елемент завжди знайдеться, інакше det А = 0, Якщо після першого кроку дістанемо a22(1) = 0, то виконаємо, як і вище, переставлення: у другому стовпці завжди знайдеться ненульовий елемент, інакше два перших стовпці були б лінійно залежні і det А = 0. Помістимо рядок з ненульовим елементом у другому стовпці на місце другого рядка, тоді a22(1)≠0. Продовжуючи цей процес вилучення й переставлення рядків (якщо елемент akk(k-1)=0) до k=n, дістанемо LU-розкладання матриці А з додатковою матрицею Р перестановок рядків:
PA = LU.
Матриця А одержується з одиничної матриці Е перестановкою тих же рядків. Наприклад, перестановці другого та четвертого рядків матриці відповідає
P =
Таким чином ми отримали LUP-розкладання.
Приклад
Розв'яжемо систему рівнянь за схемою LU-розкладання:
Виконаємо дії за алгоритмом і отримаємо матриці L i U у вигляді:
L=, U=.
Відповідно до (2.30) маємо
Розв'язуючи цю систему, маємо: g = {1, 0, 4}.
Відповідно до (2.31) маємо
Зворотний хід:
x1 = 4, x2 = 4, x3 = -3.
Метод прогонки.
Це - ще одна модифікація методу Гаусса для систем лінійних алгебраїчних рівнянь спеціального вигляду. Нехай потрібно знайти розв’язок системи трёхточкових рівнянь:
с0у0-b0y1=f0, i=0;
-aiyi-1+ciyi-biyi+1=fi, 1£ i£ N-1; (1)
-aNyN-1+cNyN=fN, i=N.
Такі системи виникають при трёхточковій апроксимації крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь другого порядку з постійними і змінними коефіцієнтами, а також при реалізації різницевих схем для рівнянь у часткових похідних.
Переходимо до побудови алгоритму розв’язку системи (1). На першому кроці з усіх рівнянь системи (1) для i=1,2,...,N виключається за допомогою першого рівняння (1) невідоме у0, потім з перетворених рівнянь для i=2,3, ...,N за допомогою рівняння, що відповідає i=1, виключається невідоме у1 і т.д. У результаті одержимо одне рівняння відносно уN. На цьому прямий хід методу закінчується. На зворотному ході для i=N-1,N-2, ...,0 знаходиться уi через уже знайдені уi+1, yi+2, ..., yN і перетворені праві частини.
Використовуючи підходи методу Гаусса, проведемо виключення невідомих з (1). Позначивши a1=b0/c0, b1=f0/c0, запишемо (1) :
y0-a1y1=b1, i=0;
-aiyi-1+ciyi-biyi+1=fi, 1£ i£ N-1; (1’)
-aNyN-1+cNyN=fN, i=N.
Візьмемо перші два рівняння системи (1’)
y0-a1y1=b1, -aiyi-1+ciyi-biyi+1=fi.
Помножимо перше рівняння на a1 і складемо з другим рівнянням. Будемо мати (c1-a1a1)y1-b1y2=f1+a1b1, або після ділення на c1-a1a1
у1-a2 у2= b2, a2= , b2=.
Всі інші рівняння системи (1’) у0 не містять, тому на цьому перший крок процесу виключення закінчується. У результаті одержимо нову “скорочену” систему
y1-a2y2=b2, i=1;
-aiyi-1+ciyi-biyi+1=fi, 2£ i£ N-1; (3)
-aNyN-1+cNyN=fN, i=N,
яка не містить невідоме у0 і має аналогічну (1’) структуру. Якщо ця система буде розв’язана, то невідоме у0 знайдеться із рівняння y0-a1y1=b1. До системи (3) можна знову застосувати описаний спосіб виключення невідомих. На другому кроці буде виключене невідоме у1 на третьому у2 і т.д. У результаті l-го кроку одержимо систему для невідомих уl, yl+1, ..., yN
yl-al+1yl+1=bl+1, i=l;
-aiyi-1+ciyi-biyi+1=fi, l+1£ i£ N-1; (4)
-aNyN-1+ cNyN = fN , i=N.
і формули для знаходження уi c номерами i£ l-1
уi=ai+1 уi+1+ bi+1, i=l-1, l-2, ..., 0. (5)
Коефіцієнти ai і bi знаходяться за формулами
ai+1=, bi+1= ,i=1,2, ..., a1= b1=
Вважаючи в (4) l= N-1, одержимо систему рівнянь для yN і yN-1
yN-1-aN уN= bN,
-aNyN-1+ cNyN = fN ,
з якої знайдемо уN= bN+1, yN-1=aN у+ bN.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.