Госпо- дарства |
Темп росту обсягу виконаних робіт , % |
Темп росту середньо- річної вартості основних засобів, % |
Темп росту продук-тивності праці, % |
Співвідно-шення темпів росту продуктив- ності заро- бітної плати, % |
Зміна фондо-віддачі, % |
1 |
101,1 |
103,0 |
102,0 |
102,2 |
116,7 |
2 |
104,4 |
99,0 |
103,4 |
107,8 |
112,1 |
3 |
103,2 |
102,0 |
104,0 |
101,9 |
108,4 |
4 |
102,1 |
122,0 |
105,8 |
102,4 |
104,0 |
5 |
103,8 |
113,0 |
98,4 |
103,2 |
106,0 |
Вирішити таку задачу методами, які були
розглянуті вище, не можна. Однак, в практичній діяльності часто виникають
ситуації, коли необхідно одночасно і обґрунтовано вивчити сукупність показників.
В таких випадках використовують метод відстаней, який базується на просторовій
уяві людини. Кожний з досліджуваних об’єктів
може бути поданий як точка в n – мірному
просторі. Визначивши відстань між точками і співставивши їх, можна визначити,
яке підприємство краще. Для визначення відстані між точками необхідно знати
характеристику n–
мірного простору, координати
точок, точку – еталон, n – мірний простір обмежується числами
показників, наведеними в комплексній задачі (в нашому випадку n
= 5). Координати точок кількісні значення показників для кожного
підприємства. Точка-еталон
відповідає умовному
підприємству, показники якого є найкращими. В даному випадку точка-еталон має
такі координати:
=108,2
;
=120,0 ;
=103,0
;
=106,8 ;
=116,7.
Відстань -го підприємства від
точки еталону визначається за формулою
Розрахунки будемо проводити за допомогою методу відстаней. В
кожній графі таблиці вихідних даних знаходимо кращій показник для даної
сукупності в залежності від характеру показника (стимулятор, дестимулятор).
Наприклад, собівартість – це показник – дестимулятор, тобто його треба
зменшувати, продуктивність – показник-стимулятор, його треба збільшувати. Після
цього всі елементи графи поділяємо на знайдене краще значення відповідного
показника (для стимулятора найкрищим є найбільше значення, а для дестимулятора
– найменше) і визначаємо
. З отриманих часток
складаємо нову таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Розрахункова таблиця
Господарства |
|
|
|
|
|
1 |
0,944 |
0,867 |
1 |
0,985 |
1 |
2 |
0,956 |
0,817 |
0,984 |
1 |
0,961 |
3 |
1 |
0,842 |
0,990 |
0,945 |
0,929 |
4 |
0,925 |
1 |
0,979 |
0,949 |
0,891 |
5 |
0,950 |
0,858 |
0,965 |
0,985 |
0,908 |
Для кожної частки знаходимо доповнення до одиниці
, зводимо його в квадрат. Підсумовуємо елементи по кожнім рядку і визначаємо . Розрахунок оформляємо в таблицю 2.3.
Кращим є перше підприємство, тому що величина =0,145 найменша в даній сукупності.
Таблиця 2.3 -
Визначення для наведених господарств
Госпо-дарство |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,003 |
0,018 |
0 |
0,0002 |
0 |
0,0212 |
0,145 |
2 |
0,002 |
0,033 |
0,003 |
0 |
0,001 |
0,0390 |
0,197 |
3 |
0 |
0,025 |
0,0001 |
0,024 |
0,005 |
0,0541 |
0,233 |
4 |
0,006 |
0 |
0,0004 |
0,003 |
0,012 |
0,0214 |
0,146 |
5 |
0,003 |
0,020 |
0,001 |
0,0002 |
0,008 |
0,0322 |
0,179 |
Методи комплексної оцінки господарської діяльності дозволяють визначити ефективність прийнятих раніше рішень, оцінити госпрозрахункову діяльність підприємств і їхніх підрозділів. Метод відстаней досить простий, доступний і при використанні ЕОМ дає можливість робити розрахунки для будь-яких сукупностей.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.