- об’єкти, що є підставою для виконання функціональних дій (сукупність нормативних актів, інструкцій і правил, що визначають порядок функціонування, взаємини і взаємодії підрозділів підприємства, посадових осіб тощо);
- технологія обліку, збереження, доступу й архівації нормативно-довідкової, керівної й облікової документації;
- точки (моменти) контролю діяльності з перетворення ресурсів у результат.
Багаторівневий аналіз створеної таким чином моделі існуючого бізнесу (як при побудові П-, так і О- моделі) дозволяє не тільки уникнути подальших помилок (наприклад, визначивши неправильно межі прецедентів і їх пріоритет), заощадити час розробників РБП – проектів, але і побачити специфіку існуючого бізнесу «зсередини» і «зовні», виділивши його слабкі та сильні сторони.
Етап 3. Прямий інжиніринг або розробка нової моделі бізнесу.
На третьому етапі створюється модель процесу управління, будується структура кожного підрозділу за функціями PDCA (планування, організація, контроль, аналіз та вплив).
Визначають наступні етапи прямого реінжинірингу.
Етап 3.1.
Етап 3.1.1.Створення П- моделі нового бізнесу.
Етап 3.1.2. Побудова ідеальної О- моделі нового бізнесу.
Етап 3.1.3. Створення реальної О- моделі нового бізнесу, адаптуючої ідеальну модель до обмежень бізнесу.
Етап 3.2. Розробка систем організаційної взаємодії персоналу у проектуємих бізнес-процесах (проектування робіт, системи мотивації, організація командної роботи, управління якістю, підготовка персоналу тощо)
Етап 3.3. Розробка підтримуючої інформаційної системи.
Етап 3.4. Тестування нової моделі бізнесу в обмеженому масштабі.
Етап 3.1.1. Створення П- моделі нового бізнесу. Методика опису П- моделі нового бізнесу буде аналогічна методиці опису П- моделі для існуючого бізнесу. Виділення суб’єктів повинне проводитися на основі їх ролевої індивідуалізації по відношенню до нового бізнесу, яка визначається новими цілями компанії. Оскільки цілі бізнесу при реінжинірингу кардинально змінюється , то на «старі суб’єкти» (існуючого бізнесу) можуть бути покладенні інші цілі або вони можуть бути усунені , втім , як можуть бути і додані «нові».
Побудова або виділення нових прецедентів повинна проводитися з урахуванням наступних принципів, що сприяють кардинальному поліпшенню перепроектуємих процесів:
- зрозумілість і простота прецеденту;
- залучення в прецедент мінімальної кількості учасників;
- залучення у виконання процесів його клієнтів (звуження меж прецеденту);
- можливість адаптації прецедентів до змін зовнішнього середовища;
- мінімальна кількість входів в процеси;
- створення багатоваріантних класів прецедентів;
- збереження децентралізованих підрозділів тощо.
Етап 3.1.2 та 3.1.3. Побудова ідеальної і реальної О- моделей нового бізнесу.
Подальші заходи щодо створення моделі нового бізнесу в ході даного етапу можуть реалізуватися за одним з трьох варіантів:
1) створення ідеальної об’єктивної моделі;
2) створення реальної об’єктивної моделі;
3) створення ідеальної і реальної об’єктивних моделей.
Ідеальна модель повинна відображати тільки загальний напрям бізнесу відповідно до поставлених цілей і фактично залишатися незмінною, а реальна - повинна постійно змінюватися. Таким чином, реальна модель створюватиметься шляхом трансформації ідеальної моделі.
Методологія опису і документування О- моделі полягатиме в проведенні наступних етапів робіт:
- виявлення об’єктів;
- класифікація об’єктів;
- встановлення комунікацій між об’єктами (характер зв’язків);
- встановлення відносин між об’єктами;
- визначення і опис атрибутів (показників) об’єктів;
- опис потоків робіт: тих, що виконуються об’єктами або тих, що беруть у них участь;
- побудова схем взаємодії між об’єктами;
- обговорення і перевірка моделі.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.