Проектування технологічних процесів складання електронної апаратури: Навчальний посібник до курсового проектування, страница 2

Основні етапи складання	Об’єкт складання	Основні типові операції
1. Комплектація	Печатні плати, навісні елементи, деталі	Розпакування з тари постачальника. Вхідний контроль параметрів. Розміщення в технологічній тарі
2. Підготування до монтажу	Печатні плати	Промивання плати. Контроль печатного монтажу. Контроль плати на здатність до паяння. Маркування плати
	Навісні елементи (ЕРЕ, ІМС)	Лакування позначень номіналів. Рихтування й обрізання виводів. Флюсування та лудіння виводів. Промивання та сушіння ЕРЕ, ІМС. Комплектація. Касетування
3. Установлення на печатну плату	Деталі	Установлення і закріплення з’єднувачів (рознімання), контактів (штирів, пелюстків), навісних шин, прокладок. Стопоріння механічних з’єднань
	Навісні елементи	Установлення та фіксування резис-торів, діодів, конденсаторів, тран-зисторів. Установлення та фіксування мікросхем. Контроль установлення елементів
4. Виконання контактних з’єднань	Плата з деталями, ЕРЕ, ІМС	Флюсування та паяння з’єднань. Промивання й сушіння печатного вузла. Контроль контактних з’єднань
5. Контроль печатного вузла і захист від зовнішніх впливів	Печатний вузол	Контроль і регулювання функціональ-них параметрів. Складально-монтажні операції (додаткові). Контроль параметрів, захист печатного вузла (лакування), випробування та контроль. Здавання на відповідність ТУ

2 ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВИРОБНИЦТВА

Визначення типу виробництва відноситься до першого етапу розроблення ТП виготовлення виробу (див. табл. 1.1).

5

Важливою початковою інформацією для визначення типу виробництва є річна програма випуску виробу. Її задає викладач у початкових даних. Від кількості виробів і їх трудомісткості тип виробництва може бути одиничним, серійним або масовим. А від типу виробництва залежать глибина розроблення ТП складання виробу, кількість операцій, технологічне оснащення та ступінь механізації.

Річна програма випуску виробів дає можливість розрахувати такт випуску виробів. Для визначення такту випуску  [1] необхідно знати дійсний річний фонд часу роботи верстата або робочого місця.

З навчальною метою можна прийняти, що дійсний річний фонд часу для роботи в одну зміну складає приблизно 2070 годин [3]. Він визначається кількістю робочих днів у році з повною тривалістю робочої зміни (8,2 год) – 247 днів і скорочених на 1 годину – 6 днів.

3 ВИБІР ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ФОРМИ СКЛАДАННЯ

Визначення організаційної форми складання відноситься до першого етапу виготовлення виробу ( див. табл. 1.1).

При визначенні організаційної форми складання [1] у серійному типі виробництва необхідно враховувати ступінь механізації складальних робіт.

Для підвищення продуктивності праці слід уникати ручного виконання операцій, а більшість операцій механізувати, автоматизувати.

Раціональна ступінь механізації залежить:

-  від типу виробництва;

-  виду складальних операцій;

-  кількості електрорадіоелементів (ЕРЕ), що належать до однієї групи за формою та розміром корпуса, кількості виводів і їх розміщення відносно корпусу ЕРЕ;

-  наявності технологічних пристроїв, механізованих установок, напівавтоматів, автоматів.

      Як правило, просте автоматизоване технологічне устаткування виконує роботи з певною групою ЕРЕ. Кількість ЕРЕ кожної групи у печатному вузлі різна, крім того, технологічне обладнання має різну продуктивність. Якщо у технологічному процесі складання використовуються кілька таких автоматичних установок для складальних операцій різних груп ЕРЕ, то їх  роботу синхронізувати важко, оскільки вони будуть витрачати різну кількість часу для установлення на печатну плату своєї групи ЕРЕ.

6

У такому випадку необхідно вибирати організаційну форму  складання з вільним рухом виробу від одного робочого місця до іншого в  міру виконання операції.

4 АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ

Технологічність конструкції виробу закладається на етапі проектування. Поняття технологічності тісно пов’язане з поняттям економічності конструкції. Найбільш технологічні конструкції, як правило, і найбільш економічні в умовах виробництва. У технологічній конструкції: не повинно бути робіт, що виконуються вручну, оскільки вони мало продуктивні; повинні максимально використовуватись механізація і автоматизація; необхідно максимально використовувати уніфіковані, нормалізовані, стандартні деталі та вузли; слід уникати оригінальних конструкцій, деталей та вузлів; максимально забезпечувати взаємозамінність, контролепридатність, інструмен-тальну доступність до вузлів і елементів, регульованість; слід викорис-товувати мінімальну кількість деталей та вузлів; технологічний процес складання має містити мінімальну кількість операцій.

Аналіз конструкції на технологічність відноситься до першого етапу розроблення ТП виготовлення виробу (див. табл. 1.1).

4.1 Якісна оцінка технологічності

До понять, якими висловлюється якісна оцінка технологічності конструкції виробу в [1], можна додати: «спрощує-затрудняє».

При оцінюванні компоновочних рішень необхідно звернути увагу:

–   на розміщення ЕРЕ на платі:

-  якщо ЕРЕ розміщені тільки на одній стороні плати, то конструкція технологічна, оскільки дозволяє максимально автоматизувати як складальні операції, так і монтажні (паяння),    і зменшити кількість операцій;

-  якщо ЕРЕ розташовані з двох сторін плати, то не всі складальні роботи можна автоматизувати, і кількість операцій збільшиться, що погіршує технологічність;

-  якщо  щільність  ЕРЕ  на  платі  максимальна,  то затрудняються складальні та монтажні операції, збільшується вірогідність браку;

-  якщо щільність ЕРЕ на платі середня та низька, то таке розміщення відповідає технологічності;