Проектування технологічних процесів складання електронної апаратури: Навчальний посібник до курсового проектування, страница 16

Таблиця 8.2 – Зміст операцій для варіанта № 2

Номер пере- ходу	Зміст переходу	Топ таблич-не, хв	Кількість нормувальних одиниць, необхідних для виконання переходу	Топ розрахункове, хв
1	2	3	4	5

і 8.2, і в колонку 3 цих таблиць записати оперативний час Т_оп. У [28 – 31] наведено Т_оп  для конкретної кількості нормувальних одиниць (ЕРЕ, виводи ЕРЕ, плати та ін.) і конкретних умов виконання. У колонку 4 табл. 8.1, 8.2 записують кількість нормувальних одиниць (ЕРЕ, виводи ЕРЕ, плати та ін.), з якими необхідно виконати переходи для даного печатного вузла. У колонку 5 табл. 8.1, 8.2 слід записати розраховане Т_оп для кожного переходу (або групи переходів). Після заповнення колонок 5 табл. 8.1 і 8.2 треба підрахувати Т_оп  для виконання всієї операції.

При виконанні підрозд. 8.3 для оптимізації операції за трудомісткістю  [5] необхідно скористатись формулою визначення штучно-калькуляційного часу. Штучно-калькуляційний час (трудомісткість) на один виріб виражається формулою (10.2) [1]. Штучно-калькуляційний час на складання партії виробів

                                   Т_ш-к,п = Т_шт n + Т_п.з ,                                       (8.1)

де Т_шт – норма штучного часу на виконання операції; n – кількість виробів у партії; Т_п.з – підготовчо-заключний час на партію виробів.

Норму штучного часу Т_шт для кожної операції визначають за формулою (1) [28]. Ця формула також наведена в розд. 11 [1].

Кількість виробів у партії була визначена в розд. 4 [1].

45

Підготовчо-заключний час на партію виробів входить складовою частиною до коефіцієнта К₁ [28] і встановлюється в процентах до оперативного часу. Тому спочатку необхідно визначити Т_оп, що затрачується на партію виробів, а потім у відсотковому відношенні визначити Т_п.з. Якщо у порівнювальних варіантах операції присутні механізовані пристрої, напівавтомати або автомати, то до розрахованого часу Т_п.з слід  додати 15…30 хв на налагодження такого обладнання перед виготовленням партії виробів.

Наступним кроком для визначення оптимального варіанту виконання операції за трудомісткістю залежно від кількості виробів у партії є побудова графіків кожного з варіантів як залежність штучно-калькуляційного часу на складання партії виробів Т_ш-к,п від кількості виробів у партії  n  за формулою (8.1). Вигляд графіків зображено на рис. 8.1.

Обидва варіанти будуть рівноцінними при критичній партії n_кр, оскільки у цьому випадку Т_ш-к,п буде однаковим. В інших випадках менш трудомістким (оптимальним) буде той варіант, у якому штучно-калькуляційний час виконання операції буде меншим. Тому необхідно для розрахованого n провести перпендикуляр і визначити оптимальний варіант. Якщо n < n_кр, то оптимальним буде варіант 1, а якщо n > n_кр, то – варіант 2.

n, шт.

Тш-к, п, хв

Рисунок 8.1 – Порівняння варіантів

                  8  ОФОРМЛЕННЯ  ТЕХНОЛОГІЧНОЇ   ДОКУМЕНТАЦІЇ

46

Для виконання етапу 8 (див. табл. 1.1) необхідно оформити карти маршрутної технології і карти операційної технології. У [1] дано приклад оформлення технологічних карт для маршрутно-операційної технології. Інформацію для оформлення карт маршрутної технології слід брати з таблиці підрозд. 7.4 (див. Додаток А). Приклад оформлення карт маршрутної технології наведено у Додатку Б. Необхідно заповнити тільки рядки із службовими символами А і Б. Між операціями, занесеними в технологічні карти, слід залишати один пустий рядок.

Інформацію для оформлення карт операційної технології треба брати з таблиці підрозд. 8.2 Додатка А для оптимального варіанту. Приклад оформлення карт операційної технології наведено у Додатку В. Слід заповнити рядки з символами А, Б, О, Т, а якщо для виконання операції необхідні допоміжні матеріали, то і рядок з символом М. Карту операційної технології треба оформити тільки для оптимального варіанту операції, визначеної в розд. 8 (див. Додаток А).

	47

ДОДАТОК  А

ЗРАЗОК ЗМІСТУ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ЗАПИСКИ

1. Призначення електричного вузла, умови роботи.

2. Аналіз технічних умов на складання і контроль.

3. Визначення типу виробництва.

4. Вибір організаційної форми складання.

5. Аналіз технологічності.

5.1.  Якісна оцінка технологічності.

           5.2. Кількісна оцінка технологічності.

6. Розроблення технологічної схеми складання.

7. Розроблення маршрутної технології.

7.1. Аналіз    типового    технологічного    процесу    і    виділення

необхідних операцій для одиничного технологічного процесу.

7.2. Розроблення    операцій     одиничного    ТП,    установлення   їх кількості, змісту та рівня механізації.

          7.3. Вибір устаткування, пристроїв, інструментів і допоміжних матеріалів.

          7.4. Маршрутна технологія одиничного ТП.

8. Розроблення операційної технології.

8.1. Вибір операції для розроблення й оптимізації за трудомісткістю.

   8.2. Установлення змісту переходів варіантів виконання операцій

   і їх нормування.

         8.3. Визначення  оптимального  варіанту  виконання  операції  за

          трудомісткістю залежно від кількості виробів у партії.

9. Нормування технологічного процесу й уточнення типу вироб-ництва.

10.  Розроблення спеціального пристрою.

10.1.  Обґрунтування розроблення пристрою.

10.2.  Розроблення схеми пристрою.

10.3.  Силові розрахунки.

10.4.  Розрахунки на точність.

10.5.   Опис конструкції пристрою.

10.6.  Опис роботи пристрою.

	48

ДОДАТОК  Б

ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ МАРШРУТНОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ

49

ДОДАТОК  В