Методика проектування верстатних пристосувань. Формулювання його службового призначення. Розробка технічних вимог до пристосування, страница 9

Основні терміни, позначення і визначення розмірних ланцюгів встановлені ГОСТ 16319, а методи розрахунку ланцюгів — ГОСТ 16320. При розрахунку розмірних ланцюгів можуть розв'язуватися пряма і зворотна задачі. У першому випадку по встановлених вимогах до замикаючої ланки визначаються номінальні розміри, допуски, координати середин полів допусків і граничні відхилення всіх складових розмірний ланцюг ланок. При рішенні зворотної задачі по значеннях номінальних розмірів, допусків, координат середин їх полів, граничних відхилень складових ланок визначаються ті ж характеристики замикаючої ланки або при необхідності обчислити погрішність замикаючої ланки встановлюються поле розсіяння, координати його середини або межі відхилень замикаючої ланки на підставі аналогічних даних для складових ланок. Рішенням зворотної задачі перевіряється правильність рішення прямої задачі.

Точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається методами:

повної взаємозамінності (включенням в розмірний ланцюг всіх складових ланок без вибору, підбору або зміни їх значень);

неповної взаємозамінності (включенням в розмірний ланцюг обумовленої частини ланок без вибору, підбору або зміни їх значень);

групової взаємозамінності (включенням в розмірний ланцюг складових ланок, що належать однієї з груп, на які вони заздалегідь розсортовані);

пригонки (зміною розміру компенсуючої ланки шляхом видалення з компенсатора певного шару матеріалу);

регулювання (зміною розміру компенсуючої ланки без видалення матеріалу з компенсатора).

У розмірних ланцюгах, в яких повинна бути забезпечена повна взаємозамінність, допуски розраховуються методом максимуму — мінімуму. При цьому враховуються тільки граничні відхилення ланок розмірного ланцюга і найсприятливіші їх поєднання.

Розмірні ланцюги, для яких економічно виправданий ризик можливого виходу за межі поля допуску замикаючих ланок у частини виробів, розраховуються методом вірогідності. При цьому враховується розсіяння розмірів і вірогідність різних поєднань відхилень складових ланок розмірного ланцюга.

Розмірні ланцюги наносяться на схеми пристосувань. За замикаючу ланку розмірного ланцюга в пристосуванні звичайно приймаються допуски лінійних і кутових розмірів пристосування в зборі, а також допуски співвісності, паралельності, перпендикулярності. Остання  група, як правило, зв'язує по точності  відносного розташування поверхні верстатного пристосування, яке контактує із заготівкою і верстатом або з інструментом і верстатом. Допуск визначається розрахунком точності виготовлення пристосування εпр по вибраному параметру.

Рішення розмірних ланцюгів для прямої задачі   здійснюється в приведеній нижче послідовності.  

1 Формулюється задача і визначається замикаюча ланка.

2 Виходячи з поставленої задачі, встановлюються номінальний розмір, координата середини поля допуску Т, допуск Т або граничні відхилення замикаючої ланки.

3 Виявляються ланки і будується схема розмірного ланцюга, складається її рівняння і визначаються передатні відносини.

4 По формулі розраховуються номінальні розміри ланок.

5 Вибирається метод досягнення необхідної точності замикаючої ланки, економічний в даних виробничих умовах, з урахуванням середнього значення допуску.

6 Розраховуються і встановлюються допуски, координати середин полів допусків і граничні відхилення:

Рішення розмірних ланцюгів для зворотної задачі здійснюється  в приведеній нижче послідовності.

1 Формулюється задача.

2 Розраховується номінальне значення розміру замикаючої ланки:

Після зіставлення з необхідним значенням допуску можна переконатися, що допуски і координати середин полів допусків встановлені вірно.

В процесі проектування пристосувань розмірні ланцюги можна розраховувати також і методом регулювання. Для цього слід використовувати компенсуючи ланки з регулюванням положення, за рахунок чого забезпечується необхідна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга пристосування.