Методика проектування верстатних пристосувань. Формулювання його службового призначення. Розробка технічних вимог до пристосування, страница 12

6) У відповідності з необхідною силою W або потужністю силового приводу розраховують його геометричні і інші параметри; округлюють їх до найближчих більших стандартних значень. Потім обирають стандартні і нормалізовані типорозміри конструкції приводів (або елементів).

Ефективність затиску в значній мірі залежить від напряму і місця додатку сили. При виборі її напряму необхідно враховувати приведені нижче правила.

1 Сила затиску повинна бути направлена перпендикулярно до площин установчих елементів, щоб забезпечити контакт з опорами базових поверхонь і виключити при затиску зрушення заготівки.

2 При базуванні заготівки по декількох базових плоских поверхнях сила затиску повинна бути направлена до того установчого елементу, з яким заготівка має найбільшу площу контакту.

Напрями сили затиску і сили тяжіння заготівки повинні співпадати (це полегшить роботу затискного пристрою).

Напрям сили затиску по можливості повинен співпадати з напрямом сили обробки.

При виборі місця додатку сил затиску слід дотримуватися приведених нижче правил.

1 Сила затиску не повинна приводити до перекидання заготівки або її зрушення по установчих елементах. Для цього необхідно, щоб точка додатку сили затиску проектувалася: а) на установчий елемент (якомога ближче до його центру) або в трикутник, утворений лініями, що сполучають центри трьох установчих елементів, розташованих в одній площині (якомога ближче до центру або в центрі тяжкості трикутника опор); б) на ділянку поверхні заготівки, паралельної поверхні плоских установчих елементів, що сприймають силу затиску.

2 Дія сил затиску і реакцій опор, що викликаються ними, не повинна приводити до створення згинаючих моментів, які негативно позначаються на точності обробки нежорстких заготівок.

3 Точка додатку сили затиску повинна бути якомога ближче до місця обробки, особливо  для   нежорстких  заготівок.

Чим повніше будуть виконані перераховані правила при виборі точки додатку сили затиску, тим вище будуть ефективність  затиску і точність обробки  заготівки. Розрахунки здійснюються рішенням рівнянь рівноваги   відносно сил затиску.

При конструюванні спеціальних пристосувань необхідно обґрунтувати економічну доцільність його виготовлення й експлуатації.

Сучасні вимоги по забезпеченню високої і стабільної якості машин, що випускаються, підвищенню продуктивності праці і зниженню собівартості в машинобудуванні визначають необхідність підвищення рівня оснащеності технологічних процесів пристосуваннями.

Прискорення темпів технічного прогресу викликає необхідність частої заміни машин, що випускаються, новими, більш зробленими. При цьому майже все спеціальне оснащення списується, проектується і виготовляється нова. Це спричиняє за собою великий об'єм трудових і грошових витрат на виробництво пристосувань, що в свою чергу відображається на термінах технологічної підготовки виробництва і собівартості вироблюваної продукції. Більше половини всіх трудових витрат в технологічній підготовці виробництва доводиться на виготовлення пристосувань і оснащення. Тому проблема скорочення циклу і витрат на підготовку виробництва стає особливо гострою. Зменшення термінів конструювання і виготовлення пристосувань, скорочення витрат на їх виробництво, застосування систем пристосувань, що дозволяють в короткий термін перебудовувати виробництво на випуск нової продукції, сприяють рішенню цієї проблеми. В умовах серійного і дрібносерійного виробництва особливо важлива наявність гнучкої переналагоджуваної високомеханізованої системи пристосувань. Ефективними методами, що прискорюють і здешевлюють проектування і виготовлення пристосувань, є уніфікація, нормалізація і стандартизація деталей і елементів пристосувань на основі наукових досягнень і передового досвіду.

Аналіз досвіду роботи машинобудівних заводів показує, що більшість спеціальних пристосувань може бути виготовлені з нормалізованих і стандартних елементів. Пристосування про нормалізованими елементами можуть бути економічними і для дрібносерійного виробництва, а багатократне використовування нормалізованих і стандартних елементів пристосувань знижує їх собівартість і підвищує технічну оснащеність виробництва.