Характеристика комунального підприємства “Харківські Теплові Мережі”. Юридичний статус. Структура управління, страница 41

Принципи організації приладового обліку

Установка приладів обліку повинна бути обов'язкової для всіх абонентів, а також для всіх джерел теплової енергії (ТЕЦ, котельні, ТРС).

Необхідно застосувати планову, поетапну установку приладів обліку.

Пропонується наступна поетапність:

- котельні й тепло розподільній станції;

- об'єкти бюджетної сфери;

- адміністративні й промислово -  виробничі об'єкти;

- житлові будинки розташовані поза мікрорайонами;

- житлові будинки в мікрорайонах.

Такий підхід дасть, у першу чергу, можливість визначити фактичні обсяги виробництва тепла, і його втрати при транспортуванні й поступово надалі перейти на 100 % приладовий облік [19].

Виходячи з розглянутих регіональних програм реформування галузі теплопостачання на Комунальному підприємстві “Харківські теплові мережі“ пропонується здійснити заходу щодо наступних напрямків:

Проект № 1 – “Установка вузлів комерційного обліку та регуляторів споживання теплової енергії”;

Проект № 2 – “Вдосконалення системи гарячого водопостачання із застосуванням секційних вузлів”;

Проект № 3 – “Розвиток автоматизації та диспетчеризації системи теплопостачання міста”.

4. 2. Загальний фінансовий аналіз ефективності інвестиційних проектів

З позицій фінансового аналізу проекту, його реалізація може бути представлена як двома взаємозалежних процеси: процес інвестицій у створення виробничого об'єкта й процес одержання доходів від вкладених коштів. Ці два процеси протікають послідовно або на деякому тимчасовому відрізку паралельно. В останньому випадку передбачається, що віддача від інвестицій починається ще до моменту завершення процесу вкладень. Обидва процеси мають різні розподіли інтенсивності в часі, що в значній мірі визначає ефективність вкладення інвестицій.

Об'єктом фінансового аналізу є потоки платежів, що характеризують обидва  ці процеси у вигляді однієї сполученої послідовності. Інтенсивність результуючого потоку платежів формується як різниця між інтенсивністю (видатками в одиницю часу) інвестицій і інтенсивністю чистого доходу від реалізації проекту.

Чистий доход - доход, отриманий у кожному часовому інтервалі від виробничої діяльності, за винятком тих платежів, які пов'язані з його одержанням (поточними витратами на оплату праці, сировину, енергію, податки й т.д.). Нарахування амортизації не відноситься до поточних витрат. Оцінка ефективності здійснюється за допомогою розрахунку системи показників або критеріїв ефективності інвестиційного проекту. Ці показники й методи їхнього розрахунку будуть розглянуті нижче. Всі вони мають одну важливу особливість. Видатки й доходи, рознесені за часом, приводяться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу звичайно є дата початку реалізації проекту, дата початку виробництва продукції або умовна дата, близька часу проведення розрахунків ефективності проекту.

Процедура приведення різночасових платежів до базової дати називається дисконтуванням. Економічний зміст цієї операції полягає в наступному. Нехай задана деяка ставка позикового відсотка d і потік платежів (позитивних або негативних) Р(t), початок якого збігається з базовим моментом часу приведення. Тоді дисконт величина платежу Р(t), виконаного в момент, що відстоїть від базового на величину t інтервалів (місяців, років), дорівнює деякій величині Рd(t), що, будучи виданої під позичковий відсоток d, дасть у момент t величину Р(t). Звідси, дисконтована величина Р(t) дорівнює:

                                                     (4.2.1.)

Величина позичкового відсотка d називається ставкою дисконтування.

При виборі ставки дисконтування орієнтуються на існуючий або очікуваний усереднений рівень позичкового відсотка. Ставка дисконтування, використовувана в ринковій економіці, значною мірою залежить від господарської кон'юнктури, перспектив економічного розвитку країни й світового господарства.

Порівняння різних інвестиційних проектів (або варіантів проекту) і вибір кращого з них необхідно провадити з використанням показників комерційної (фінансової) ефективності: