Характеристика комунального підприємства “Харківські Теплові Мережі”. Юридичний статус. Структура управління, страница 32

Фінансовий леверидж – находе відображення в співвідношенні власного та запозиченого капіталу, як джерел довгострокового фінансування, доцільність та ефективність використання запозичених коштів.

За аналогією з виробничим левериджом  рівень фінансового левериджу  вимірюється показниками, котрі характеризують відносні зміни чистого прибутку при зміні валового прибутку.

Рівень фінансового левериджу прийнято вимірювати слідуючими показниками:                           ,                                                     (3.6.6)

де темпи зміни чистого прибутку, %;

темпи зміни валового прибутку, %.

(,) показує в скільки разів валовий прибуток перевищює оподатковуваний прибуток.

Нижня границя коефіцієнт = 1.

Незначна зміна валового прибутку в умовах високого , може призвести до значних змін чистого прибутку.

Зростання фінансового левериджу супроводжується збільшенням ступеня ризикованості даного підприємства, з точки зору фінансового ризику.

Фінансовий ризик – це ризик пов’язаний з можливістю недостачі засобів для виплати відсотків по запозиченням.

Показник, котрий відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал за різними частинами використання запозичених коштів, має назву ефектом фінансового левериджу. Він розраховується за слідуючою формулою:                                              (3.6.7)

де полягає в прирості коєфіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

ставка податку на прибуток, %;

коефіцієнт валової рентабельності активів ( відношення валового прибутку до середньої вартості активів ), %;

середній відсоток за кредит, котрі сплачує підприємства за використання запозиченого капіталу, %;

середня сума запозиченого капіталу, котрий використовує підприємство;

середня сума власного капіталу підприємства.

Механізм формування ефекту фінансового левериджу розглянемо в таблиці 3.6.13.

Таблиця 3.6.13 - Механізм формування ефекту фінансового левериджу