Характеристика комунального підприємства “Харківські Теплові Мережі”. Юридичний статус. Структура управління, страница 33

Продовження таблиці 3.6.13

З результатів проведених розрахунків видно, що залежність ефекта фінансового левериджу від співвідношення коефіцієнта рентабельності активів та рівня відсотків за використаний запозичений капітал - є від’ємним, і його значення підлягає розрахунку тільки у 2005 році, тому що в цьому році присутній валовий прибуток. Але можна сказати, що збільшення ефекта фінансового левериджу супроводжується підвищеним ступенем ризикованості даного підприємства з точки зору фінансового ризику [16].

Закордонний досвід і практика роботи ведучих вітчизняних підприємств, що застосовують сучасні методики управлінського обліку, показують, що найбільш зручна для управління прибутком є система “діректкостінг”.

Проведення операційного аналізу в процесі формування прибутку на КП “ХТМ”

“Діректкостінг” – оцінка поведінки, змінних та постійних витрат по відношенню до фізичного обсягу виробництва.

За цією системою усі витрати підрозділяються на постійні та перемінні операційні витрати (прямі, які можна віднести на конкретний об’єкт витрат, і непрямі, які стосуються всього обсягу виробленої продукції і що є , як правило, витратами періоду).

До перемінних витрат відносяться витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати,паливо й електроенергію на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата працівників, відрахування на соціальні нестатки робітників основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристосування цільового призначення.

Постійні включають ту частку загальновиробничих й адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, яка незалежна від зміни обсягів виробництва (реалізації). У складі цих витрат можуть бути перемінні, що змінюються у визначеній пропорції зі зміною обсягу виробництва. Наприклад, заробітна плата управлінського персоналу може бути встановлена в залежності від обсягів реалізації.

Слід зазначити, що поділ витрат на постійні і перемінні носить трохи умовний, теоретичний характер. Тому в практиці економічної роботи їх називають умовно – постійні й умовно – перемінні.

Коефіцієнт реагування витрат:                                                   (3.6.8)

де відношення між базовими та фактичними витратами, %;

відношення між базовим та фактичними обсягами виробництва, %.

 > 1 – прогресивна залежність ( тобто витрати зростають більш високими темпами, ніж обсяги виробництва );

< 1 – дигресивна залежність (нарочування обсягів виробництва є економічно доцільним );

1 – прямопропорційна залежність.

Таблиця 3.6.14 - Визначення коефіцієнта реагування витрат

Продовження таблиці 3.6.14