Реконструкція вбудованих котелень, пов'язана з повною заміною встаткування без виносу місця її розташування за межі зовнішніх стін будинку, тобто варіант убудованої в підвальне приміщення або покрівельній котельні. Варіант покрівельної котельні вимагає більше детального обстеження будівельних конструкцій будинку, з метою визначення їх дійсної несучої можливості й можливості їхнього неминучого посилення. Даний варіант можливий у тому випадку, коли немає можливості підключити споживачів до системи централізованого теплопостачання й немає можливості устрою прибудованої топкової або окремо вартої котельні. По третьому варіанті пропонується реконструювати 9 вбудованих котелень. Загальні капіталовкладення за укрупненими показниками складуть близько 0,405 млн. грн..
На реалізацію комплексної програми, що передбачає три варіанти рішень по 151 вбудованої котельні необхідно 28 млн. грн.Реалізація програмидозволить:
- підвищити ефективність і надійність теплопостачання споживачів житло-соціальної сфери;
- зменшити витрати на втримання постійного персоналу, при відповідній автоматизації процесу горіння;
- максимально знизити потенційну небезпеку, що являє собою подальша експлуатація морально застарілого й фізично зношеного встаткування;
- раціонально використовувати паливно-енергетичні ресурси в цілому по регіону, шляхом збільшення теплового навантаження на ТЕЦ і котельні із сучасним устаткуванням, що використовує газ, з високим ККД;
- зменшити викиди продуктів горіння в границях міста й концентрацію забруднюючих речовин у приземному прошарку.
Винос і реконструкція вбудованих котелень дозволить зменшити витрати палива на 6,4 млн. куб. г. за рік, зменшити викиди продуктів горіння на 24 %, і, насамперед, забезпечить безпеку населення й будинків міста.
У результаті реконструкція убудованих котелень, дозволить знизити собівартість 1 Гкал. на 1,62 грн. (2,6 %). Впровадження заходів технічної програми дозволить щорічно знижувати нормативний тариф за опалення з 0,90 грн. і до 2008 р. досягти до 0,71 грн..
Розвиток системи приладового обліку відпустки й споживання теплової енергії.
Облік споживання теплової енергії на об'єктах, власниками яких є юридичні особи або приватні підприємці, організований на90 %, на об'єктахбюджетної сфери - близько 85 %, а на об'єктах житлового фонду - менше 10 %, при цьому об'єкти житлового фонду споживають більше 75 % виробленої джерелами теплової енергії.
Теплова енергія для гарячого водопостачання подається в 5303 житлові будинки, але приладами обліку не за повною схемою (враховується тільки витрати гарячої води без обліку теплової енергії в ній) оснащені лише 47 будинків.
Переваги впровадження приладового обліку:
1. Нарахування й оплата за фактично надані послуги протягом опалювального сезону.
2. Можливість переходу на розрахунки за теплову енергію безпосередньо із власниками об'єктів житлового фонду, а не з кожним власником квартири.
3. Можливість регулювати й заощаджувати відпустка й споживання теплової енергії залежно від стану розрахунків за споживання, або від потреб споживачів.
При відсутності приладів обліку теплової енергії на об'єктах споживання розподіл виробленої теплової енергії між об'єктами по видах і обсягам споживання проводиться розрахунковими коштами. Такий порядок, установлений тимчасовими правилами обліку відпустки й споживання теплової енергії, забезпечує об'єктивність і справедливість розподілу, але нарахування по оплаті, як правило, не відповідають витратам організації, що поставляє енергоресурси, витрачені на відпущену теплову енергію, тому що для населенню встановлені граничні норми нарахувань як по опаленню, так і по гарячому водопостачанню. Крім того, розрахункові кошти не можуть ураховувати можливі прагнення споживачів до економії теплової енергії, і тому на об'єктах, які не мають приладів обліку, відбувається нераціональне споживання теплової енергії при нормальних режимах теплопостачання й, у першу чергу, на житлових будинках.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.