Перекладацькі та технічні особливості субтитрування аудіовізуального продукту в середовищі Aegisub (на прикладі другого сезону британського серіалу «Шерлок»), страница 21

Існує два основних способи перекладу фільмів: дубляж та субтитрування. Субтитрування  включає в себе мінімальне втручання в оригінал, іншими словами, субтитрування є найбільш нейтральним способом. В той час, як дублювання викликає відчуття ‘одомашнення’ аудіовізуального продукту.

Відповідно до «The Routledge Encyclopaedia of Translation Studies»  за способом перекладу фільмів країни можна поділити на чотири категорії.

До першої категорії відносяться країни вихідної мови, в які фільми майже не імпортують (США, Великобританія). Іноземні фільми тут, в основному, субтитрують, а не дублюють.

До другої категорії відносяться країни, що дублюють фільми, а саме французько-, італійсько-, німецько- та іспанськомовні країни як в Європі, так і за її межами.

До третьої категорії належать країни, для яких характерна висока частка імпортних фільмів, які перекладаються шляхом субтитрування (Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Греція, Словенія, Хорватія, Португалія та деяких неєвропейських країнах).

До четвертої категорії відносяться країни, в яких переклад фільмів виконується голосом за кадром (Росія, Польща).

Доведено, що перегляд фільму із субтитрами вимагає від глядача різноманітної когнітивної діяльності, адже він має справу з чотирма різними видами знаків одночасно: вербальні акустичні знаки (діалог), невербальні акустичні знаки (музика, звукові ефекти), вербальні візуальні знаки (письмові знаки на зображенні), невербальні візуальні ознаки (те, що по-іншому видно на зображенні). Всі ці види знаків автор субтитрів повинен вміти організувати таким чином, аби досягти еквівалентності ефекту в субтитрах (субтитри повинні бути спрямовані на забезпечення однакового впливу як на цільову аудиторію, так і на глядачів-носіїв мови оригіналу).

Субтитрування забезпечує доступ до майже будь-якого аудіовізуального продукту для людей з вадами слуху та глухих. Проте, маючи на меті створення субтитрів саме для цієї категорії населення, перекладач-автор субтитрів повинен зважати на особливості цього процесу: враховувати їхню швидкість читання, по можливості не використовувати складних слів та синтаксичних конструкцій, віднайти найефективніший спосіб передачі пара лінгвістичних знаків тощо.  

На сьогоднішній день не існує чітких вимог до технічного оформлення субтитрів до аудіовізуальних продуктів. Як саме їх оформлювати, на чому робити акцент, а на чому – ні – ця задача залишається за перекладачем-автором субтитрів. В нашому дослідженні ми аналізували субтитри до 2-го сезону серіалу «Шерлок» чотирма мовами, на основі чого, ми виявили ряд технічних особливостей оформлення субтитрів. Варто звертати особливу увагу на передачу звуків навколишнього середовища, написів, акценту на слові чи фразі, звуків музики, а також зосереджуватись на кількості рядків на екрані, застосуванні зміни шрифту та можливості уведення перекладацького коментаря.

В ході перекладацького аналізу субтитрів було виявлено ддомінування таких трансформацій, як контекстуальна заміна (35 %), вилучення (21%), транскодування (16, 75 %) та заміна частини мови (12, 25 %).

Ми вирішили за необхідне зробити акцент на виявлених нами  недоліках українських субтитрів: лексичні та орфографічні помилки, недоречне використання курсиву при оформленні субтитрів. Це доводить тезу про те, що аматорські субтитри сьогодні переважають кількісно над професійними та жодним чином не можуть порівнюватись з ними.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 232 с.

2.  Брандер М. П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков). Учебное пособие. -  М.: НВИ-ТЕЗНУРУС, 2001. – 224 с.

3.  Горшкова В.Е. Перевод в кино / В.Е. Горшкова; Иркутский государственный лингвистический университет. – Иркутск, 2006. – 278 с.

4.  Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Новітній англо-український, українсько-англійський словник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 992c.

5.  Зінов’єва Л.О., Лаптінова Ю.І. Англо-український, український-англійський словник. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 560с.