Професійне утворення, що розвивається

 професійне утворення, Що Розвивається

Введення в проблему. У цей час у психолого-педагогічній літературі обговорюється нова утворювальна парадигма ( індивідуально-розвиваюча, котра приходить на зміну личностно орієнтованому утворенню (В.В. Сериков). У зв'язку із цим виникають питання: Яка сутність цього утворення? У чому його відмінність від розвиваючого навчання Л.В. Занкова й Д.Б. Эльконина ( В.В. Давидова? Чи існує утворення не розвиваюча особистість? І, нарешті, що чи можливо розвивається утворення?

Щоб відповісти на ці питання представляється виправданим проаналізувати генезис (становлення) розвиваючих теорій, концепцій і парадигм утворення.

Логічний аналіз утворювальних теорій обумовлює необхідність експлікації їхнього тематичного ядра – пояснювального конструкта парадигми, що консолідує сукупність взаємозв'язків структурних компонентів утворювальної теорії. Як такий конструкт виступає ценностно-смысловая спрямованість утворювальної діяльності.

Ценности утворення - це певні компоненти, результати, види діяльності визначальну виборчу активність суб'єктів утворювального процесу. Це орієнтири, що визначають межсубъектные відносини й відносини суб'єктів до себе й утворенню в цілому. Саме цінності регулюють і направляють педагогічну діяльність, надають їй розвиваючий, навчальний і контекст, що виховує. Цінності детермінують виборче відношення суб'єкта до виконуваної діяльності, цінності надають діяльності суб'єкта особистісний зміст. По А.Н. Леонтьеву це поняття (зміст) визначає відношення мотиву діяльності до мети діяльності. Безпосереднім джерелом смыслообразования є потреби й мотиви. Зміст має дієвість, тобто виконують регулюючу функцію. Під особистісним змістом ми розуміємо індивідуалізоване відбиття утворення, що виражає взаємодію всіх суб'єктів до утворювального процесу.

У такий спосіб ценностно-смысловая спрямованість поєднує (інтегрує) відносини, мотиви, мети особистості центровані на певній діяльності й виконуючій регуляторній функції.

Провідні концепції й теорії утворення. Залежно від ценностно-смысловой спрямованості утворювальної діяльності можна виділити наступні концепції (парадигми) утворення:

1. Найпоширенішою утворювальною парадигмою є когнитивно-ориентированное – «знаниевое» утворення. Цільова орієнтація – формування знань, умінь і навичок. Головна цінність – социокультурный досвід накопичений попередніми поколіннями. Смыслообразующим фактором є інформаційне забезпечення особистості; розвиток особистості виявляється «побічним продуктом» учбово-пізнавальної діяльності. Із психологічної точки зору це личностно відчужене утворення (М. М. Поташник).

2. Деятельностно орієнтоване утворення. Домінує в системі початкового й середнього професійного утворення, має чітко виражену функционалистскую спрямованість. Цільова орієнтація - формування знань, умінь і навичок, а також способів виконання розумових і практичних дій, що забезпечують успішність соціальної, трудової й художньо-прикладної діяльності. Провідною цінністю є узагальнені способи виконання соціально-професійних дій (компетенций). Особистісний зміст - формування професійної спрямованості.

3. Теорія розвиваючого навчання Л. В. Занкова. Головною цінністю навчання є розвиток психічних процесів. Смыслообразующим фактором виступало навчання на високому рівні труднощів. Цільова орієнтація – спрямованість на формування теоретичних знань, розвиток емпіричного мислення.

4. Теорія розвиваючого навчання Д.Б. Эльконина - В.В. Давидова (1960). Провідною цінністю навчання проголошується формування психологічних новотворів даного віку. Смыслообразующим фактором виступала провідна діяльність, що розвивається. Цільова орієнтація - розвиток теоретичного мислення й засвоєння теоретичних знань за допомогою виконання аналізу, планування й рефлексії.

5. Парадигма (концепція) личностно орієнтованого утворення В. В. Сериков, И. С. Якиманская, Е. В. Бондаревская, Н. А. Алексєєв. цінність, Що Конституює, - розвиток особистості, її автономності, самостійності, індивідуальності, самореалізації, відповідальності й ін. Смыслообразующими моментами цього утворення - сприяння (забезпечення) реалізації потреби особистості в саморозвитку, самоздійсненні, самоідентифікації, самовизначенні й самоактуалізації. Утворення спрямоване, орієнтовано на створення умов для повноцінного розвитку особистісних функцій всіх суб'єктів утворювального іноцесса.

6. Концепція личностно розвиваючого утворення (А.В. Петровский, В.В. Сериков). Цінностями цього утворення стають універсальні особистісні здатності: смыслотворчество, вибірковість, рефлексія, наднормативна активність (самокоштовна активність).

Личностно розвиваючий зміст здобуває взаємодія суб'єктів утворювального процесу, саморух в утворювальному просторі зв'язків з іншими суб'єктами утворення. характеристикою, Що Конституює, є універсальність особистісного досвіду.