Професійне утворення, що розвивається, страница 2

7.  Метапсихологическая концепція утворення, що розвивається. Провідними цінностями проголошуються розвиток і саморозвиток всіх суб'єктів утворення й самого утворювального процесу (утворювальної діяльності) у режимі взаимосодействия. Смыслообразующим фактором стає відкритий утворювальний простір, що саморозвивається. Саморегуляція діяльності, що розвивається, здобуває особливий ценностно-смысловой контекст.

Аналіз генезису ценностно-смысловой спрямованості показує, що в кожній наступній концепції утворення, підсилюється розвиваючим потенціалом утворення. Якщо в традиційній утворювальній парадигмі - когнитивно-ориентированной - розвиток тих, яких навчають, було «побічним» продуктом, у розвиваючих теоріях навчання - вирішальне значення, зміст, цінність здобувають пізнавальні здатності: спостережливість, рефлексія, мислення, то в концепціях личностно орієнтованого й індивідуально-розвиваючого утворення головною цінністю стає розвиток цілісної особистості тих, яких навчають,, всіх її структурних складових. Особистісним змістом проголошується самоактуалізація й саморозвиток.

Професійно-утворювальний простір як методологічна підстава професійного утворення, що розвивається. Розглянемо основні концептуальні положення метапсихологической теорії професійного утворення, що розвивається. У якості смыслопорождающего фактора цього виду утворення виступає професійно-утворювальний простір.

Термин «простір» традиційно використається в природничих науках. У гуманітарних дослідженнях простір розуміється як суб'єкт-об'єктна взаємодія природи й суспільства (И. Кант, Э. Дюркгейм, П. А. Сорокін, Т. Парсонс й ін.). Індивідуально-значеннєве утворення простору як духовного складового життя людини стало предметом розгляду в культурно-історичних дослідженнях (Л. С. Виготський, В. П. Зинченко, А. Ф. Лосєв, А. Н. Леонтьев й ін.). Спочатку просторові подання в психології відбивали суб'єкт-об'єктні взаємодії людини, а надалі простір стало розглядатися також як середовище, що породжує взаимодействие людей.

Б.Г. Ананьев, А.Г. Асмолов, С.К. Бондырева, А.Н. Леонтьев, С.Л. Рубинштейн, Д.И. Фельдштейн й інші дослідники психології утворювального простору неодноразово підкреслювали многофакторность і багатомірність процесів розвитку особистості. Для характеристики многокачественных явищ становлення особистості вони використали поняття «простір». Так, для аналізу реального розвитку дитини Д.И. Фельдштейн скористався терміном «простір дитинства». С.К. Бондырева розглядає утворювальний простір як частина соціального простору людини, у якому реалізується утворювальна діяльність.

Эвристичность поняття «простір» полягає в тім, що воно дозволяє об'єднати різноякісні соціально-психологічні явища, що не мають загальної логічної підстави. Упорядкування здійснюється для рішення певної проблеми на основі значеннєвої взаємодії конструктів, що детермінують розвиток один одного.

Введення поняття « професійний простір, щорозвивається, » у контекст нашого дослідження обумовлено аналізом основних факторів, що визначають професійне становлення особистості, що є процесом і результатом активної взаємодії людини з освітньо-професійним середовищем.

Взаємодія суб'єктів утворення утворювальної системи й миру професій, можна представити у вигляді (формі) простору утвореного трьома координатами-векторами-координатами:

·  суб'єктами утворення, до яких ставляться школярі, учні початкового й середнього професійного утворення, студенти вищої школи, фахівці, професіонали й суперпрофесіонали;

·  системою безперервного утворення, складовими якої є допрофесійна (профільна) підготовка, початкове й середнє професійне утворення, вище й післядипломне утворення;

·  миром професій, у якому акумульовані соціально-економічні фактори, характер й особливості основних семи груп професій:«Людина - людина», «Людина - живаючи природа», «Людина - нежива природа», «Людина - художній образ», «Людина - бізнес» (Див. малюнок).

Об'єднання в один простір цих трьох факторів дозволяє утворювальний^-утворювальний-утворювальний-освітній-професійно-утАИрювальний процес як, що розвивається стан. Взаємодія суб'єктів утворення, що розвивається й динамічного миру професій, а також системи безперервного утворення породжує становлення професійному утворенню, що саморозвивається.