За районом плавання розділяють судна морські, рейдові, внутрішнього і змішаного (ріка-море) плавання. Морські поділяються на судна необмеженого району плавання, обмежених районів плавання I, II з різним дозволеним віддаленням від порту-сховища і ІІІ – плавання у прибережних водах і на рейдах. Судна внутрішнього плавання поділяються на річкові і озерні. Виділяють також судна для плаваннях у льоді, корпус яких має необхідне підсилення. Це так звані судна льодового плавання.
Відповідно до засобів і характеру руху по воді судна поділяють на самохідні з власним механічним двигуном, несамохідні, які переміщуються за допомогою буксирів, штовхачів або вітрил, а також водотоннажні, глісуючі, судна на підводних крилах і повітряній подушці, екраноплани. Водотоннажні судна, які при плаванні витісняють корпусом воду, поділяються на надводні, напівзанурені і підводні.
Судна, які рухаються на високих швидкостях з використанням сил динамічного підтримання, завдяки цим силам піднімаються над поверхнею води. Цим забезпечується різке зниження опору руху. У глісуючих суден сили динамічного підтримання виникають у результаті зустрічі потоку води з плоскими нахиленими ділянками днища, які звуться реданами. У суден на підводних крилах підйомна сила виникає так як на крилі літака. Повітряна подушка суден на повітряній подушці створюється в результаті подачі повітря вентиляторами під днище судна. Об'єм цього повітря обмежується по периметру гнучкою огорожею з резинотканинних матеріалів (амфібійні судна на повітряній подушці) або ж гнучка огорожа встановлюється в носовій і кормовій частинах, а уздовж бортів огорожею служать вузькі корпуси, що називаються скегами (судна на повітряній подушці скегового типу). Екраноплан – це практично літак, який летить поблизу поверхні води або землі. Підйомна сила виникає як результат швидкісного обтікання повітрям профілю крила, як і в результаті створення аеродинамічної подушки під судном, коли воно летить з великою швидкістю над водою.
За типом головного двигуна розрізняють теплоходи з двигуном внутрішнього згоряння (найбільша група суден), пароплави з паровою поршневою машиною (в останні роки їх практично не будують), турбоходи з паровою турбіною – невелика за кількістю група, до якої входить частина великотоннажних суден, газотурбоходи з газовою турбіною (найчастіше військові кораблі), електроходи (з гребним електродвигуном), атомоходи – судна з атомним реактором, паровим котлом і паровою турбіною (з такою енергетичною установкою будують арктичні криголами, підводні човни, великі військові кораблі) і гребні судна, на яких використовується мускульна сила людини.
За типом рушія судна поділяють на гвинтові (найбільш розповсюджені), колісні, веслові, вітрильні, з крильчастими, водометними, роторними та іншими рушіями, з повітряними гвинтами.
За родом матеріалу корпусу судна поділяються на металеві (сталеві або з легких сплавів), неметалеві (дерев'яні, пластмасові, з резинотканинних матеріалів), залізобетонні і композитні (коли корпус виготовлений частково з металу і дерева або іншого матеріалу).
За архітектурно-конструктивним типом судна розрізняють залежно від числа корпусів (одно-, дво-, трикорпусні), від кількості палуб, розташування надбудов і машинного відділення, розташування палуби надводного борту тощо.
Таким чином, наведена вище навіть дуже скорочена класифікація суден дає можливість упевнитися в тому, що судно є не тільки найбільш складна інженерна споруда, але і найбільш різноманітна за призначенням, принципом роботи і конструкцією.
Термінологічний словник до теми 1
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.