Професія «юрист»: поняття, загальні ознаки. Професіоналізм юриста, страница 2

2) здійснення діяльності по правилах, вироблених і официально закріпленим в установленому порядку, відповідно рівню прийнятих на себе завдань (законність діяльності);

3) дотримання нормативів правовою, психологічною, политической, економічною, екологічною, етичною, естетичною, информационной культури, які пред'являються до процесу деятельности і її результатам (виконання морально-правового боргу);

4) підконтрольність відповідним державним органам і (або) об'єднанням фахівців, але свобода від непрофессионального (зокрема партійного) втручання (незалежність деятельности)

5) гарантоване здійснення роботи — забезпечення непрерывности діяльності на належному рівні відповідно до поставленными завдань або запитів (стабільність і надійність діяльності);

6) отримання належної оплати за кваліфіковану працю, исключение діяльності з міркувань користі або вигоди («чистые руки» — не корумпованість діяльності).

2. Спеціальність і кваліфікація юриста

Професія, як правило, включає цілий ряд спеціальностей Наприклад, професія «вчитель» має спеціальності — вчитель математики, хімії, біології, історії, основ правознавства і ін. Розвиток науки і техніки, зміни в економічній і політичній сферах життя країни викликають появу нових і втрату віджилих професій і спеціальностей. У Державному реєстрі налічуються тисячі професій і спеціальностей, які постійно оновлюються або змінюються.

Юридична спеціальність — це певна сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко позначеними повноваженнями, що вимагає конкретних правових знань, умінь і навиків, необхідного рівня професійно-правового мислення і діяльності.

Суддя загального суду, суддя господарського суду, суддя адміністративного суду, адвокат, прокурор, нотаріус, юрист—государственный діяч, юрист—работник органів державної влади і місцевого самоврядування, юрист банківської діяльності, військовий юрист, юрист—работник органів МВС, юрист—работник СБУ, юрист—налоговик, юрист—работник митних органів, юрисконсульт організації, практикуючий юрист фірми, юрист—преподаватель, юрист научный співробітник, юрист—журналист — це далеко не повний перелік груп професій юриста по приналежності до організаційних структур.

Назвемо деякі спеціальності юридичної професії за родом діяльності:

*слідчий — міліції, прокуратури, СБУ, податкової міліції;

військовий прокурор — армії, флотилії, з'єднання, гарнізону

і др.;

*суддя — господарського суду, загального суду, адміністративного судна, Конституційного Суду і др.;

*інспектор системи МВС — інспектор дозвільної системи дільничний інспектор, інспектор ДАІ, інспектор кримінальної міліції

у справах неповнолітніх, інспектор по роботі з особовим складом системи ОВД і ін.

В умовах зростання правового регулювання суспільних відносин спеціалізація стає об'єктивним требованием1. Так, якщо кілька років тому адвокат не мав права публічно заявляти про себе як про фахівця у конкретній галузі права, то сьогодні це стає можливим і необхідним, оскільки свідчить про володіння адвокатом потрібними винятковими знаннями, навиками і досвідом. Наприклад, в США відбувається сертифікація адвокатів-фахівців в області кримінального, цивільного, трудового, шлюбно-сімейного, імміграційного права, має рацію про банкрутство та інші. Спеціалізації вимагає і появи ряду спеціальних судів (сімейних, адміністративних, у справах неповнолітніх, у справах публічного водокористування і ін.). Сертифікація адвокатів-фахівців як один із засобів регулювання юридичної практики означає, що

1 См.: «Перелік напрямів і спеціальностей, по яких здійснюється підготовка фахівців у вищих учбових закладах по відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнях» (затверджений Ухвалою Кабінету Міністрів України № 507 від 24 травня 1997 р.) -компетентным органом перевірена кваліфікація адвоката, що дозволяє вважати його фахівцем у конкретній галузі права. Це підтверджує вьщанный адвокатові сертифікат (свідоцтво). Назріла потреба в такій сертифікації адвокатів (і не тільки адвокатів) в Україні.