Держава і право Стародавньої Греції. Виникнення і періодизація держави

Страницы работы

Содержание работы

ЛЕКЦІЯ ТРЕТЯ

ДЕРЖАВА І ПРАВО САРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ.

1. Виникнення і періодизація держави. Стародавньої Греції.

2. Афінська рабовласницька демократія

3. Воєнно-табірна держава Спарта.

4. Основні риси старогрецького права.

І питання.

Виходячи з особливостей виникнення держави і розвиток держави і права в історії Стародавнього Світу відокремлюють другу групу країн, які називають античними. До них відносяться грецькі і римські державні утворення. Але, між старосхідними і античними цивілізаціями не існувало роздільного бар'єру, навпаки, історія підкреслює їхню взаємообумовленість і взаємопов'язаність.

Ще у III - II тис до н.е. у басейні Середземного моря жили племена пелазгів і мінойців. Вони створили тут перші протодержави, на які великий вплив створювала старосхідна культура. Серед українських вчених зараз існує думка що власне грецький етнос зародився на Балканах у результаті трьох завойовницьких хвиль - іонійської, ахейської і дорійської (1).

У результаті ахейського змішання з автохтонами виникла висока крито-мікенська цивілізація, яка дуже сильно співпадає з східною. Про це свидчиіть монархічна форма правління у Кноскому, Микенському та інших царствах, державно-храмовий тип господарства, наявність земельної общини.

Після дорійського вторгнення у XII ст. до н.е. крито-мікенська культура загинула. Тривалий період (у притул до VIII ст. до н.е.) так званих „темних віків” характеризується поверненням змішаного прийшлого і місцевого населення до племеної протодержавної організації.

На особливості генезису античної держави зробили безпосередній вплив природні умови, зокрема ландшафт Середземномор'я. У Греції не було родючих річкових долин, організація виробництва у яких вимагала колективної іригаційної праці. На відміну від країн Сходу із-за гористої, розділеної хребтами місцевості - тут ще знайшло, достатнього розвитку крупномаштабне зернове землеробство, яке вимагало збереження общинного господарства, за те достатньо розповсюдилося ремесло і металообробка. Так як ці галузі не являються безпосередньо сферою виробництва продуктів харчування, то приоритетна зайнятість у них вимушувала греків заповнювати життєві потреби. шляхом міни і торгівлі з сусідами - крупними виробниками харчових продуктів, чому сприяло проживання поблизу морських берегів.

Широкий розвиток морської торгівлі ще на початку складання державності сприяли первинному і швидкому становленню ринкового господарства і ранньому виникненню приватновласницьких інститутів, які не залишили місця для общинних відносин. Суспільне розшарування привело до формування цілком полярних соціальних груп серед старогрецького населення. У руках однієї з них власність концентрувалася, інші - зовсім її позбавлялися. У результаті правового закріплення сформованого суспільного статусу населення остаточно сформувалися класи рабовласників і рабів. Джерелом рабства були також морська торгівля і воєнні захоплення.

Природні умови являлися визначальним фактором не тільки соціальної, але і політичної організації старогрецького суспільства. Наявність множини перепон (населених островів, затоки які-глибоко вдаються у сушу, гірських ланцюгів), які служили перешкодою для політичного об'єднання країни під центральним керівництвом і в рамках єдиного етносу привело до виникнення унікальних державних утворень - грецьких полісів (міст-держав). Етнічний взаємозв'язок існував завдяки сформованої на основі морської торгівлі єдиної системи культурних цінностей, що визначило спільність еллінської цивілізації.

Тому старогрецький світ характеризується з однієї сторони виключною широтою полісних традицій, звичаїв, правових норм і обмеженою правосуб’єктністю (за межею правоздатних опинявся не тільки раб, але і будь - який, житель іншого полісу), з іншої - наявністю визначних закономірностей у розвитку державно-правових процесів, зокрема зміні форм державного правління, устройства і режиму.  

Виходячи з цього визначають три історичні періоди Стародавньої Греції.

1. „Гомерівська” Греція (XII-Xст.ст. до н.е. )

Назва періоду відбулася по імені автора поем "Іліада" і „Одисея”, де описані події вказаного часу. По сформованій в науці традиції ним вважають Гомера.

3 цих джерел отримані свідчення про те, що на початку грекам, як і іншим. народам, була властива общинно-родова організація. Населення розділилося. на племена (оділи), фратрії і роди (гене). З розвалом родоплемінних зв'язків відбувся перехід до територіальної організації суспільства. Політичним економічним і культурним центром сільської общини стало ізольоване, від сусідів поселення (місто).

Похожие материалы

Информация о работе