Раб був живим утіленням речі, з якою можна було здійснювати будь-які угоди. Він не мав права мати сім'ю, його діти буди власністю господаря. Рабовласник не міг лише самостійно убити раба, суд і страта були уділом влади. Правами громадянства не користувалися також метекі (постійно проживаючи у Афінах чужоземці) і вільновідпущені. Їм дозволялося купувати і продавати все, крім нерухомості вони несли повинності і служили в армії. Але для зносив з державними органами кожний метек повинен був мати посередника з числа повноправних афінських громадян - простата. Метеків, які не сплачували податки, яро давали у рабство, їх-шлюби з афінянами вважалися недійсними.
Для афінських громадян такі правові видержки демократи являлися нормою життя і представлялися ними як необхідні і корисні. Афіняни надзвичайно гордилися своїми досягненнями в області, державного будівництва. Примітна вцьому плані промова Перікла у 431 р. до н.е. на могилі перших афінських воїнів, які загинули у Пелопонеській війні: „Для. нашого державного устрою ми не взяли за взірець ніяких чужоземних установлень. Навпаки, ми скоріше всього самі являємо приклад іншим, ніж чим-небудь наслідуємо кого-небудь. І так, як у нас містом управляє не частка людей, а більшість, народу, то наш державний лад називається народоправством. Бідність і темне походження або низьке суспільне положення не мішають людині зайняти почесну посаду, якщо він здатний надати послуга державі” (9).
За формою правління афінська демократія була республікою. Державний механізм включав в себе:
1. Народні збори (еклексія).
У його роботі брали участь тільки мужчини, які досягай 20-ти літнього віку. У компетенцію зборів входила законодавча діяльність, питання війни і миру обирання посадових осіб, обговорення продовольчих проблем. Члени народних зборів мали право порушувати "жалоби на протизаконня". Існувала спеціальна колегія для охорони законів, яка строго контролювала їх виконання громадянами і посадовими особами.
2. Рада п'ятисот (буле).
Це був робочий орган народних зборів, який складався з виборних від кожної філи шляхом жеребу представників, які досягай 30-ти літнього віку. Рада готовила, народні збори, слідкувала за виконанням його постанов, заслуховувала посадових осіб, здійснювала дипломатичні зносини, управляла фінансами, флотом і торгівлею. У складі Ради працювало 10 комісій (прітаній), які були зоднієї філи. Голова буле обирався щоденно за жеребом, причому кожного разу від нової прітанії по черзі.
3. Колегія десяти стратегів.
Одна обиралася відкритим голосуванням з числа жонатих, а також тих, які мали нерухомість громадян. Цей орган розпоряджався воєнним бюджетом, керував доставкою продовольства у місто, укладав перемир'я, приймав капітуляцію противника. Стратега були головами у судах по воєнних злочинах, із їх числа висувався головнокомандуючий армією, який підчас надзвичайного стану у державі ставав, автократом і отримував всі владні повноваження.
4. Колегія дев'яти архонтів обиралася жеребом по філах. Першим архонтом був епоніт, який виконував судові функції по сімейних і спадкових справах. Другий архонт базилевс розглядав у суді кримінальні справи і відав питаннями релігійного культу. Третій архонт полемарх займався справами метеків та інших іноземців (ксенів). Відправою правосуддя у афінських судах займалися всі інші 6 архонтів-фесмодетів.
5. Адміністративно-управлінський апарат. Спеціальні посадові особи існували у центральному управлінні, а також у філах і демах. Вони займалися управлінням державним майном, розходами засобів з казни, контролювали суспільний порядок, слідкували за нерухомістю, виховували та навчали молодь у період проходження воєнної підготовки, спостерігали за правилами торгівлі на ринку.
6. Вищий судовий орган - геліея.
Щорічно обиралася за жеребом архонтами із числа повноправних громадян не молодше 30 років по 600 чоловік від кожної філи. До кола справ, які зона, розглядала, входили: державні, найбільш важливі приватні афінських громадян союзних держав, спірні між союзниками.
7. Інші судові інстанції.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.