Дослідження та оптимізація параметрів амортизаторів легкових автомобілів при ТО та ремонті автомобілів на ВАТ “Кіровоград-Авто”, страница 18

Рис. 3.4. Схеми амортизаторів

Найбільше поширення в даний час одержали телескопічні амортизатори. Їх перевагами є робота при менших тисках (60…80 кГ/см² проти 250…400 кГ/см² у підоймових, що дозволяє полегшити деталі) і збільшена зовнішня поверхня, що сприяє кращій тепловіддачі. Підоймові амортизатори при менших ходах більш компактні; це дозволяє в деяких випадках розмістити їх усередині важелів направляючих пристроїв підвіски і забезпечити тим самим захист від зовнішніх впливів.

Основними вимогами до амортизаторів є:

—  забезпечення заданих параметрів плавності ходу й ефективності гасіння коливань;

—    зменшення тряски на малих нерівностях;

—  розвантаження від динамічних впливів при різкому переміщенні колеса;

—    надійність у роботі, зокрема стабільність дії при різних режимах руху і тривале збереження характеристики.

Розглянемо ці вимоги. Задані параметри плавності ходи забезпечуються правильним вибором коефіцієнта аперіодичності, оскільки при цьому створюється раціональна залежність між твердістю підвіски (частотою власних коливань) і опором амортизаторів. Зменшення тряски досягається зниженням опору при ході стиску, як це показано на характеристиці амортизатора двосторонньої дії, що дає залежність між зусиллям Р_а, прикладеним до поршня амортизатора, і швидкістю його переміщення (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Характеристика амортизатора

З характеристики випливає, що різкі переміщення колеса викликають значне зростання опору амортизатора. Це приводить як до збільшення навантаження на деталі самого амортизатора, так і до передачі динамічних впливів на корпус. У той же час істотної користі в гасінні коливань ці пікові опори принести не можуть.

Застосування спеціальних розвантажувальних клапанів, що спрацьовують при великих швидкостях (різких переміщеннях), дозволяє, збільшуючи прохідний перетин для рідини, зменшувати наростання опорів і одержувати більш сприятливу східчасту характеристику (рис. 3.6). Для спрощення характеристика узята по середній лінії і зроблена лінійної.

Стабільність дії амортизатора забезпечується вибором робочої рідини, в'язкість якої можливо менше залежить від температури, достатньої тепловіддачі, що зменшує температурний інтервал при роботі (це забезпечується тепловим розрахунком амортизатора), а також дотриманням конструктивних і технологічних вимог. З останніх особливе значення має надійність ущільнень, що запобігає витік робочої рідини, і мала величина зазорів між деталями, що переміщаються; великі зазори сприяють зміні характеристик як при температурних коливаннях, так і при перемінних швидкостях переміщень коліс.

У деяких амортизаторах для підвищення стабільності і скорочення операцій обслуговування передбачаються резервні обсяги (камери).

Рис. 3.6. Характеристика амортизатора з розвантажувальними клапанами

3.2. Конструкції телескопічних амортизаторів.

Телескопічні амортизатори за своєю конструкцією бувають:

1.  двотрубні гідравлічні.

2.  однотрубні газогідравлічні з газом високого тиску.

3.  двотрубні газогідравлічні з газом низького тиску.

Різниця між першою і третьою групами амортизаторів та другою полягає в тому, що у амортизаторів другої групи об’єм між циліндрами заповнений газом під відносно невеликим тиском.

Застосування газу у амортизаторах другої групи пояснюється більшим опором до вспінювання, що дозволяє отримати досить стабільні характеристики у всьому діапазоні температур та ходів підвіски автомобіля.

Щодо експлуатації, а саме до режимів роботи підвіски на реальній дорозі, ця стабільність не завжди необхідна. Для комфорту та керованості необхідними бувають перехідні режими, де, наприклад, чиста гідравліка, вспінюючись, забезпечує амортизатору необхідну жорсткість та характеристики в цьому режимі. Тому коли стає питання: газовий чи гідравлічний амортизатор краще встановлювати на автомобіль - питання некоректне. Все залежить від того, що пропонує та чи інша фірма для конкретного автомобіля, та чим вона це пояснює.