Другие предметы \ Диагностическое обеспечение ТО и ремонта автомобилей

Дослідження та оптимізація параметрів амортизаторів легкових автомобілів при ТО та ремонті автомобілів на ВАТ “Кіровоград-Авто”, страница 17

Найменування системи

Середній розподіл трудомісткості робіт по системах, %

Трудомісткість робіт по системі, люд-год

Списочна кількість робітників,

чол

1. Двигун

18,1

13898,5

8

2. Ходова частина

29,8

30561,4

13

3. Кузов

13,3

10212,7

5

4. Трансмісія

23,8

10596,7

10

5. Електрообладнання

15,0

11518,1

6

Разом

100%

76787,4

42 чол.

3. Науковий розділ

За даними таблиці 1.4 (розділ 1) визначено, що в найбільшій мірі на частоту звернень автомобілів на обслуговування і ремонт та визначають безпеку руху транспортних засобів впливає стан їх амортизаторів.

З метою визначення впливу умов роботи і конструкцій амортизаторів на їх технічний стан та можливість відновлення їх працездатного стану було проведено аналіз існуючих конструкцій амортизаторів легкових автомобілів.

3.1. Класифікація амортизаторів та основні вимоги, які до них пред’являються.

Амортизаторами в підвісках автомобілів називаються спеціальні пристрої, призначені для швидкого гасіння коливань корпуса (кузова, рами) автомобіля, а точніше, для розсіювання (перетворення в тепло) енергії коливального руху корпуса, що виникає під впливом пружних елементів підвіски.

Відсутність амортизаторів при великих швидкостях руху по нерівній дорозі може привести до резонансних коливань і, як наслідок цього, до пробоїв підвіски. Робота підвіски з непрацюючим чи відсутнім амортизатором показана на рис 3.1. Після наїзду на горбок колесо під дією сил інерції на тривалий проміжок часу зависає в повітрі, не маючи при цьому контакту з дорогою.

Рис. 3.1. Робота підвіски з непрацюючим

чи відсутнім амортизатором


Робота підвіски з “м'якими” амортизаторами при русі на великій швидкості показана на рис. 3.2. У випадку наїзду на перешкоду у виді горбка колесо короткочасно втрачає контакт із дорогою.

Рис. 3.2. Робота підвіски з “м'якими” амортизаторами

при русі на великій швидкості.

Робота підвіски, оснащеної спортивними амортизаторами і пружинами показана на рис 3.3. Зависання колеса в повітрі мінімально завдяки великій твердості пружини і силі опору амортизатора.

Рис. 3.3. Робота підвіски, оснащеної спортивними

амортизаторами і пружинами.

Треба мати на увазі, що кулонове тертя в деталях направляючого пристрою, а також у деяких видах пружних елементів (наприклад, у листових ресорах і в некруглих складених торсіонах) забезпечує амортизуючу дію. Тому в минулому на багатьох вантажних автомобілях з листовими ресорами амортизатори не встановлювалися.

При сучасних швидкостях руху амортизуюча дія кулонового тертя в деталях підвіски не тільки недостатня, але і має несприятливу характеристику. Опір тертя в однаковій мірі діє як при прямому, так і при зворотному ході колеса. При наїзді на нерівність пружний елемент як би здобуває додаткову значну твердість. Якщо імпульс з боку нерівності недостатній для подолання цієї нерівності, він передається безпосередньо корпусу, не деформуючи пружний елемент. Тому на дрібних нерівностях виникає явище тряски.

В даний час із збільшенням швидкостей руху і підвищенням вимог до плавності ходу автомобілів амортизатори стали одним з основних необхідних елементів підвісок. При цьому приймаються міри для зменшення кулонового тертя в деталях вузла підвіски. Дія амортизатора, що гасить, забезпечується роботою сил тертя.

За конструктивною ознакою розрізняються амортизатори телескопічні (рис. 3.4 а) і підоймові, які можуть бути поршневими (рис. 3.4 б) або лопатевими (рис. 3.4 в). В усіх випадках при переміщенні поршня чи при повороті крильчатки з лопатами рідина з однієї порожнини перетікає в іншу; на схемах це показано суцільними стрільцями при ході стиску і пунктирними при ході відбою. Різниця опорів досягається підбором пружин для клапанів і їх перетинів, а в лопатевому амортизаторі рідина при ході відбою взагалі не проходить через клапани, а тільки через зазор між лопатами і корпусом.

Скачать файл