Найбільший об’єм серед відходів буріння є бурові стічні води, яких накопичуються 25-120 м3 за добу.
Повітря забруднюється газами двигунів, а також вуглеводневими газами, які витікають зі свердловин.
Поверхневі і підземні води забруднюються за рахунок попадання шкідливих відходів буріння.
Гірські породи забруднюються шляхом насичення їх порового простору нафтою та реагентами.
За такими напрямками слід проводити роботу:
- створювати оборотне водопостачання;
- очищувати стічні води;
- надійно зберігати і утилізувати відходи буріння; проводити рекультивацію порушених земель.
3. Охорона довкілля при експлуатації нафтових і газових родовищ. Заходи полягають у виборі системи контролювання та регулювання розробки родовища на підставі регулюючих документів і нормативів. Важливе значення має контроль за станом розробки родовища. Особливо за просуванням контурів нафтоносності, пластовим тиском, гідравлічними зв’язками між пластами. Ведеться боротьба з обводненням свердловин.
Оскільки експлуатаційні, нагнітальні та інші свердловини мають тривалий термін роботи , необхідно вести боротьбу з корозією експлуатаційної колони. Для цього використовують НКТ.
Дослідження показують, що основною причиною втрати герметичності обсадних колон є електрохімічна корозія зовнішньої поверхні труб. Для цього колони цементують, але це не вирішує проблему в цілому.
4. Класифікація нафтобаз. Нафтобазами називають підприємства, які складаються з комплексу споруд і установок, що призначені для приймання, зберігання і розподілу нафтопродуктів споживачам. Їх призначення – забезпечення нафтопродуктами промисловості, сільського господарства, транспорту та інших споживачів нафтопродуктами у необхідній кількості і відповідної якості; а також збереження якості продукції і мінімізації їх втрат при прийманні, збереженні і розподілі споживачам.
Класифікуються нафтобази за річним вантажним обертом (тис. т/рік): І – більше 500; ІІ – 100-500; ІІІ – 50-100; ІV – 20-50; V – до 20 включно.
Усі операції, які проводяться на нафтобазах поділяються на основні і допоміжні.
До основних відносяться:
- приймання нафтопродуктів, які надходять на нафтобазу залізницею, водним, автомобільним транспортом і за трубопроводами;
- зберігання нафтопродуктів у резервуарах і тарних сховищах;
- відпускання нафтопродуктів у залізничні і автомобільні цистерни, нафтоналивні судна або за трубопроводами
- вимірювання і облік нафтопродуктів.
До допоміжним операціям відносяться:
- очищення і збезводнювання масел та інших в’язких нафтопродуктів;
- змішування масел і палив;
- регенерація відроблених масел;
- виготовлення і ремонт тари;
- ремонт технологічного обладнання, будівель і споруд;
- експлуатація котелень, транспорту та енергетичних пристроїв.
Література
1. Коршак А.А., Шаммазов А.М.Основы нефтегазового дела/ А.А. Коршак, А.М. Шаммазов//– Уфа: ДПС. – 2001. – 543 с.
2. Каплан Л.С. Введение в технологию и технику нефтедобычи /Л.С. Каплан// – Уфа: ПКФ «Конкорд-Инвест». – 1995. – 236 с.
3. Яремійчук Р., Возний В. Основи гірничого виробництва/Р. Яремійчук, В. Возний//. – К.:Українська книга. – 2000. – 359 с.
4. Аренс В.Ж. Основы геотехнологий. -М.: Недра. – 1988.
5. Бакка М.Т. та ін. Основи гірничого виробництва: Навчальний посібник. – Житомир.-1999.
6. Бобрицкий Н.В., Юфин В.А. Основы нефтяной и газовой промышленности /Н.В. Бобрицкий, В.А. Юфин//. -М.: Недра. – 1988.
7. Коршак А.А., Шаммазов А.М. Основы нефтегазового дела / А.А. Коршак, А.М. Шаммазов//. Издание трете, исправленное и дополненное – Уфа: ДПС. – 2005. – 528 с.
8. Кудинов В.И. Основы нефтепромыслового дела. – Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований; Удмуртский госуниверситет. 2004, 720 с.
9. Крец В.Г. Основы нефтегазового дела: учебное пособие /В.Г. Крец, А.В. Шадрина//. – Томский политехнический университет. – Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2011. – 181 с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.