Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 45

Зростання об’ємів інформації в контурі управління, ускладнення її обробки викликало спочатку використання комп’ютерів для виконання окремих операцій, а потім розширення їх операцій.  Традиційна інформативна система стала якісно змінюватися. В апараті управління з’явився структурний підрозділ, функцією якого стало забезпечення процесу управління достовірною інформацією на основі використання засобів обчислювальної техніки. У зв’язку з цим в контурі управління з’явилися нові інформаційні потоки, а старі потоки частково змінили своє направлення. Частина інформаційної системи стала поступово, але неухильно трансформуватися в напрямку збільшення автоматизації обробки інформації.

З урахуванням сфери використання виділяються:

1.  Технічні інформаційні системи.

2.  Економічні інформаційні системи.

3.  Інформаційні системи в гуманітарних областях і т.п.

Об’єктами інформаційних технологій в нафтогазовидобуванні є різні підприємства (НГВУ, ГПУ, ВАП,ТОВ тощо) та їх підрозділи (промисли, цеха, відділи, лабораторії). Цехи видобування нафти і газу є головними. За допомогою комп’ютерних технологій оперативно і грамотно приймаються виробничі рішення. Це велика кількість окремих і загальних завдань: управління і контроль за розробкою родовищ, управління роботою насосних установок на видобувних нафтових свердловинах, контроль за роботою нагнітальних свердловин, контроль за технічним станом нафтозбиральних  і нагнітальних трубопроводів, контроль процесу енергозабезпечення.

Створення і впровадження інформаційних технологій в нафтогазовидобуванні підвищує ефективність рішень, які приймаються, і нарешті знижує собівартість виробництва, підвищує  її культуру і екологічну безпеку.

Лекція 15. ПЕРЕРОБКА НАФТИ

План лекції:

1. Коротка історія переробки нафти

2. Продукти переробки нафти

3. Основні етапи переробки нафти

1. Коротка історія переробки нафти. Нафту переробляли ще до нової ери для того, щоб зменшити її неприємний запах при використання нафти як компоненту ліків.

У 1745 році в Ухті (Росія) було побудовано перший у світі нафтопереробний завод (НПЗ). Для цього було використане обладнання смолокурні, за допомогою якого переробляли дьоготь у скипидар і каніфоль (рис.15.1). Нафту нагрівали у кубі, який установлювався над топкою. Газоподібні вуглеводні  нафти по змійовику  надходили до охолоджувача, де проходила їх конденсація. Рідина надходила у ємність.  Із 40 відер нафти отримували 16 відер фосгену (гасу), 20 відер мазути, а 4 відра «угорали»  - втрачалися в процесі перегонки. У 1823 році завод з переробки нафти було побудовано у Моздоці (Азейбарджан).

У 70 роки ХІХ століття в Росії функціонували заводи, які виробляли гас в Одесі – 4, Херсоні – 1, Керчі – 3. Гас використовували для освітлення, мазуту виливали на смітник, а леткі фракції випаровувалися. Поступово технологія переробки нафти вдосконалювалася. Було впроваджено принцип регенерації, коли нагріта нафта віддавала своє тепло новій через батарею кубів. Це дозволило значно збільшити продуктивність виробництва.

В 1879 році з ініціативи Д.І. Менделєєва біля Ярославля було побудовано перший завод з переробки мазути на змащувальні масла.  В 1891 році за пропозицією В.Г. Шухова було розроблено технологію вилучення легких вуглеводнів з мазути за рахунок розчеплення важких вуглеводнів при високих тиску і температурі. Цей процес отримав назву – крекінг. В 1926 році було створену першу крекінгову установку

2. Продукти переробки нафти. В наш час при переробленні нафти отримують такі нафтопродукти: паливо, нафтові масла, парафіни, церезини, вазеліни; нафтові бітуми, гас, розчинники, різне (нафтовий кокс, консистентні змазки тощо).

Паливо – автомобільні і авіаційні бензини, а також реактивне, дизельне, газотурбінне і котельне палива.

Автомобільні бензини використовуються у двигунах внутрішнього згоряння. Розділяються вони на літні і зимні.