Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 56

Підвідні трубопроводи з’єднують джерела нафти (ЦЗП промислів, залізничні і морські термінали тощо) з головними спорудами МТП.

Проміжні НПС слугують для поповнення енергії, яка витрачається на тертя нафти по стінкам трубопроводу, з метою забезпечення подальшого перекачування нафти. Магістральний трубопровід великої довжини складається з кількох послідовно з’єднаних трубопроводів,  довжиною кожний не більше 600 км. Границі між такими трубопроводами проходять через проміжні НПС.

Лінійні споруди магістрального трубопроводу складаються з: безпосередньо трубопровід, лінійні засувки, засоби захисту від корозії, переходи через річки, дороги, болота тощо, лінії зв’язку, лінії електропередачі, будинки обхідників, вертолітні майданчики, ґрунтові дороги.

Кінцевим пунктом магістрального нафтопроводу звичайно є нафтопереробний завод або велика перевалочна нафтобаза.

На магістральних нафтопроводах великої довжини зорганізуються експлуатаційні ділянки довжиною по 400-600 км. Границі між експлуатаційними ділянками проходять за проміжними НПС. НПС яка знаходиться на початку експлуатаційної ділянки є його головною НПС, а та, що знаходить в кінці – кінцевим пунктом. Склад споруд проміжних НПС у цьому випадку відрізняється наявністю резервуарних парків.. Таким чином, магістральний трубопровід великої довжини складається з кількох послідовно з’єднаних нафтопроводів довжиною не більше 600 км.

3. Головне обладнання магістральних нафтопроводів. Труби магістральних трубопроводів виготовляються зі вуглеводистих і низько легованих  сталей, тому що це економічний, міцний, добре зварювальний і надійний матеріал. Труби поділяються на безшовні (до 529 мм) і зі зварним швом від 219 мм. Зварний шов труб може бути поздовжнім або спіральним. Зовнішній діаметр і товщина стінки труб стандартизовані. Для прикладу у табл. 18.1 наведений сортамент найбільш розповсюджених електрозварних труб.

Таблиця 18.1

Сортамент електрозварних труб для трубопроводів

У зв’язку з великою різноманітністю кліматичних умов при будівництві і експлуатації трубопроводів труби розділяють на дві групи: у звичайному і північному виготовленню. Звичайні труби використовуються у середній і південній зонах, де температура будівництва не менше – 40⁰С, а експлуатації 0⁰С і вище. Труби у північному виконанні використовуються при будівництві у районах півночі, де температура будівництва – 60⁰С і експлуатації – 20 – 40⁰С. Відповідно до прийнятого виконання труб обирається марка сталі.

Трубопровідна арматура призначена для управління потоками нафти, які транспортуються трубопроводами. Ця арматура поділяється на три класи: запірна (засувки), регулююча (регулятори тиску), запобіжна (зворотні і запобіжні клапани)

Засоби  захисту трубопроводів від корозії. Трубопровід, укладений в ґрунт, наражається на ґрунтову корозію, а той що проходить над Землею – на атмосферну. Обидва види корозії проходять за електрохімічним механізмом, тобто з утворенням на поверхні труби катодних і анодних зон. Між ними протікає електричний струм, внаслідок чого в анодних зонах метал труб руйнується. Для захисту трубопроводів від корозії використовуються пасивні засоби захисту – ізоляція й активні – електрохімічний захист.