Типова схема установки для підготовлення води
для закачування у пласт наведена на рис.12.8. Насос 1 подає воду у змішувач 3.
Через дозуючий пристрій 2 до системи вводиться коагулянт. У змішувачі коагулянт
інтенсивно змішується з водою, яка далі надходить до освітлювача 4, де утворюються
і затримуються пластівці. Остаточне очищення води від пластівців проводиться у
фільтрі 5, відкіля вона самопливом надходить до резервуару 6. Насосом 7 із
резервуарів очищена вода перекачується на кущові насосні станції (КНС), які
через нагнітальні свердловини закачують її до продуктивного пласту. Насос 8
слугує для періодичного очищення фільтру 5 від виважених частинок шляхом
прокачування чистої води. Для попередження корозії системи до неї періодично
вводять реагент гексаметафосфат натрію в кількості 2-3 г/м3. Для
боротьби з бактеріями та мікроорганізмами воду хлорують.
Лекція 13. ДОСЛІДЖЕННЯ СВЕРДЛОВИН
План лекції:
1. Методи дослідження свердловин
2. Дослідження свердловин на сталому режимі роботи
3. Дослідження свердловин на несталому режимі роботи
4. Техніка і технологія дослідження свердловин.
1. Методи дослідження свердловин. Постійні, цілеспрямовані дослідження нафтових, газових і нагнітальних свердловин дозволяє своєчасно вносити корективи в розробку нафтових і газових родовищ для раціональної їх розробки з метою отримання високих коефіцієнтів кінцевого нафтогазовилучення.
Безліч методів і способів дослідження роботи свердловин призначені для одержання об’єктивної інформації про об’єкт розробки, умовах і інтенсифікації припливу флюїдів до свердловини, процесах і змінах, які проходять у продуктивному пласті. Ця інформація дозволяє своєчасно приймати вірні рішення щодо реалізації раціональних способів розробки родовищ, приймати економічно обґрунтовані методи видобування і впливу на поклади вуглеводнів, вибирати необхідне обладнання для підйому на поверхню продукцію свердловин.
В процесі розробки родовищ в їх покладах постійно проходять зміни. Пластовий тиск, в залежності від характеру впливу на поклад, може збільшуватися чи зменшуватися, розвивається процес обводнення сировини, змінюється проникність привибійній зоні пласту, змінюється температура порід і т.п. У зв’язку з цим постійно необхідно мати постійно обновлену інформацію про свердловину і об’єкт розробки. Від своєчасної і достовірної інформації залежить прийняття вірних рішень з внесення необхідних корективів в розробку родовища, а також проведення необхідних геолого-технічних заходів.
Для інтенсифікації видобування нафти і збільшення кінцевого нафтовилучення на свердловинах в процесі їх експлуатації проводять ремонтно-ізоляційні роботи з метою зменшення припливу води, гідравлічний розрив пласта, щілинне розвантаження пласту, теплову і кислотні обробки та ін. Щоб оцінити результати геолого-технічних заходів, проводять дослідження свердловин після їх виконання.
Для вивчення гідродинамічних властивостей пластів нафтових і газових родовищ використовують такі методи: промислові геофізичні, гідродинамічні і термодинамічні.
Геофізичні методи дослідження свердловин засновані на фізичних явищах які проходять у гірських породах і пластових флюїдах. Промислові геофізичні дослідження проводяться як при бурінні свердловин, так і при їх експлуатації. Ці дослідження проводяться спеціалізованими геофізичними експедиціями. Для досліджень використовуються спеціальні прилади, які спускаються у свердловини.
Промислові геофізичні дослідження нафтових і газових свердловин включають комплекс робіт, які проводяться для вивчення геологічного розрізу, визначення положення і властивостей нафтових і газових пластів, контролю за технічним станом свердловин, а також прострільно-вибухові роботи.
В залежності від завдань, які ставляться перед промисловою геофізикою, проводяться дослідження, які називають каротажем. Відомі такі різновиди каротажу: електричний, радіоактивний, термічний, магнітний, сейсмічний (акустичний), газовий та ін.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.