Принципи организації виробничого процесу, типи виробництва. Організація виробничого процесу у часі та просторі. Система управління якостю продукції (Глави 8-11 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах)

Вичерпані, оскільки повний резерв часу роботи належить не одній роботі, а всім роботам, що лежать на шляхах, які проходять через цю роботу. Тоді резерви часу робіт, які лежать на інших (не максимальних) шляхах, що проходять через цю роботу, скоротяться і будуть дорівнювати різниці між попереднім резервом часу цих робіт використаним повним резервом часу роботи, яка належить максимальному шляху.

          Вільний резерв часу будь-якої роботи – це максимальна кількість часу, на який можна збільшити її тривалість, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт за умови, що подія, що безпосередньо передує, настала у свій ранній строк. У цьому розумінні вільний резерв – це незалежний резерв, тому що його використання на будь-якій роботі не змінює розміру вільних резервів решти робіт сітьової моделі, оскільки при його обчисленні за планові строки початку виконання всіх робіт прийняті ранні строки настання подій.

Вільний резерв часу роботи  визначається як різниця між раннім строком завершення наступної події  та сумою раннього строку попередньої події   плюс тривалість роботи .

Вільний резерв часу утворюється у роботі, що безпосередньо передує подіям, у яких перетинаються шляхи різної тривалості. Вільний резерв часу визначає розмір резервів часу робіт, які утворюються, якщо за плановані строки початку виконання всіх робіт прийняті ранні строки завершення подій. Сума вільних резервів часу всіх робіт, які лежать на будь-якому шляху, дорівнює резерву цього шляху.

Розрахунки параметрів сітьового графіка зручно виконувати за допомогою такої таблиці:

Після розрахунку параметрів сітьового графіка має бути проведений його всебічний аналіз та реалізовані заходи для його оптимізації. В оптимізації полягає основна ідея сітьового планування.

Оптимізація сітьового графіка являє собою поліпшення організації виконання всього комплексу робіт з урахуванням заданого строку та наявних ресурсів за рахунок: а) перерозподілу трудових ресурсів між роботами; б) інтенсивності виконання критичних робіт шляхом збільшення кількості виконавців, обладнання та матеріального стимулювання; в) паралельного виконання робіт; г) зміни характеру і топології робіт.

Розрізняють часткову і комплексну оптимізацію. Часткова оптимізація передбачає мінімізацію часу виконання розробки при її заданій вартості та наявних ресурсах або мінімізацію вартості всього комплексу робіт при заданому часі виконання проекту. Комплексна оптимізація сітьового графіка охоплює знаходження оптимуму у співвідношеннях величин витрат та строків виконання проекту залежно від конкретних цілей, що висуваються при його реалізації.

Оптимізація сітьової моделі за часом полягає у скороченні тривалості критичних робіт. Якщо  відповідає заданому строку розробки, то сітьова модель може прийматися до оперативного керівництва. В іншому разі необхідно провести ряд заходів щодо оптимізації. До них належать:

1) перегляд топології сітки, тобто зміна складу або технологічної послідовності окремих робіт та їх взаємозв’язків;

2) скорочення тривалості окремих робіт критичної зони шляхом перерозподілу або залучення додаткових ресурсів, а також поліпшення організації і технології робіт;

3) варіювання строків виконання робіт некритичної зони у межах існуючих у них резервів часу з метою кращого використання наявних ресурсів;

Оптимізація здійснюється шляхом послідовного, іноді багаторазового поліпшення первинного варіанту плану та вибору найкращого з отриманих варіантів за допомогою порівняльного розрахунку. Він виконується відповідальним виконавцем за кожним видом робіт під керівництвом начальника відділу, головного конструктора або наукового керівника.

Можливість скорочення критичних робіт залежить від наявності паралельних робіт та величини резерву по них. При цьому можливі два випадки:

скорочувана критична робота не має паралельних критичних робіт. В цьому разі вона входить у будь-який шлях сітьової моделі і її скорочення на величину  призведе до скорочення тривалості критичного шляху на таку ж величину , тобто ;

скорочувана критична робота має паралельні некритичні роботи, тобто скорочувана робота не належить водночас всім можливим шляхам і тому, скорочуючи критичну роботу, можна отримати результат, при якому попередній критичний шлях буде меншим, ніж шлях раніше некритичний. В цьому разі керуються таким:

а) припустима величина скорочення тривалості -ї критичної роботи дорівнює повному резерву часу паралельної некритичної роботи. При цьому буде досягнуто скорочення всієї розробки на таку ж величину, тобто

б) якщо поряд із скороченою критичною роботою з однієї і тієї ж вершини виходять кілька некритичних робіт, то можлива величина скорочення критичної роботи визначається повним резервом часу за некритичними роботами

де  - повний резерв часу -ї критичної паралельної роботи; K – кількість паралельних некритичних робіт скорочуваній -й критичній роботі.