Залежно від характеру виробництва автоматичні лінії поділяють на два види:
а) перервної дії, коли заготовки з однієї операції переміщуються на іншу через певний проміжок часу;
б) безперервної дії, коли заготовки з однієї операції на іншу переміщуються без зупинки, наприклад, роторні автоматичні потокові лінії. Вони складаються з робочих та транспортних (живильних) роторів (циліндрів, що обертаються), на яких обробка деталей здійснюється при безперервному русі від початкової до кінцевої операції. Кожен робочий ротор має кілька робочих органів, які виконують певну операцію. Роторні лінії знайшли широке застосування для штампування різних деталей або складання радіотехнічних виробів, деталей засобів зв’язку, електроапаратури. Ці лінії мають високу продуктивність та велику надійність.
У період швидкого оновлення виробництва, впровадження наукових розробок особлива увага приділяється створенню нових автоматичних ліній та виробництв.
Автоматичні лінії дозволяють полегшити працю робітників, підвищити культуру виробництва та продуктивність праці, знизити собівартість продукції, краще використати виробничі фонди та збільшити рентабельність виробничих підприємств.
Величезні масштаби розвитку виробництва при високому рівні технологічних процесів можливі лише в результаті найширшого впровадження комплексної механізації виробництва.
Завдання і запитання для самопідготовки та контролю знань.
1. Що являє собою виробничий цикл? Його різновиди.
2. Які фактори впливають на виробничий цикл?
3. Дайте визначення поняття потокового виробництва.
4. У чому полягає економічна ефективність потокового виробництва?
5. Які різновиди потокових ліній ви знаєте?
6. Що таке такт потокової лінії і як він розраховується?
7. Охарактеризуйте порядок визначення кількості робочих місць на потоковій лінії.
8. Як визначається довжина конвеєра і його швидкість у потоковому виробництві?
9. Охарактеризуйте сутність і різновиди автоматичних потокових ліній.
Глава 11. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКОСТЮ ПРОДУКЦІЇ
11.1. Досвід комплексного управління якістю продукції у машинобудуванні
У машинобудуванні нагромаджено значний досвід розробки і практичного застосування систем управління якістю продукції. Процес створення таких систем йшов від розрізнених, специфічних для окремих галузей промисловості, до комплексних типових систем, регламентованих державними стандартами.
Основним змістом впровадженої ще в 1955 р. на машинобудівних підприємствах міста Саратова системи бездефектного виготовлення продукції (БВП) стало управління якістю продукції через управління якістю праці безпосередніх виконавців. У Саратівській системі головне – не виявлення браку, а його попередження на основі самоконтролю. У системі БВП реалізовані такі принципи організації:
виконавець сам перевіряє якість виготовленої продукції;
виявивши у партії, що пред’являється, перший дефект, служба контролю повертає виконавцеві всю партію на повторну перевірку та доробку;
якість праці окремих робітників, бригад, дільниць визначається за частиною продукції, зданої з першого подання;
робітники та колективи, які стабільно забезпечують високу якість, заохочуються матеріально і морально.
У межах Саратовської системи, що характеризується простотою, універсальністю, можливістю застосування на всіх рівнях управління, якістю, вперше був створений ефективний механізм зворотного зв’язку: процент здавання продукції з першого подання – стимулювання виготовлювачів. Але якість виготовлення продукції залежить не лише від робітника, а й багатьох інших працівників підприємства – конструкторів, технологів, економістів та ін. Отже, необхідна бездефектна робота кожного. Львівський варіант Саратовської системи (1964 р.) був названий системою бездефектної праці (СБП). У цій системі за критерій оцінки праці робітників взято коефіцієнт якості, який визначається відніманням від вихідного коефіцієнта, що дорівнює одиниці, сумарної величини зниження коефіцієнтів якості
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.