Висока ефективність властива комплексній автоматизації, яка більшою мірою відповідає всій сукупності розглянутих принципів організації виробничого процесу. Разом з комплексною механізацією комплексна автоматизація є одним з генеральних напрямів технічного прогресу.
8.2. Принципи організації виробничих процесів
Типи виробництва розуміють як організаційно-технічну характеристику виробничого процесу, що ґрунтується на його спеціалізації, повторюваності і ритмічності (на робочому місці, технологічній лінії, дільниці, цеху, заводі загалом). Властивий даному заводу чи цеху тип виробництва значною мірою визначає наперед застосовувані тут методи підготовки, планування, контролю виробництва, форм організації праці, особливості технологічних процесів.
За ступенем спеціалізації та формами виробничого процесу прийнято розрізняти одиничне (індивідуальне), серійне та масове виробництво.
Одиничне виробництво характеризується нестійкою та різноманітною номенклатурою виготовлюваних виробів, окремі види яких виробляються або через певний проміжок часу, або лише один раз. До одиночного виробництва належать блюмінги, парові турбіни, дослідні підприємства по виробництву нових видів радіоелектронної апаратури та ін.
Нестійка та різноманітна номенклатура продукції вимагає застосування універсального обладнання, інструментів, пристосувань, пресформ. Це, однак, не виключає використання спеціальних видів обладнання та інструментів на окремих дільницях при виготовленні нормалізованих деталей та вузлів.
Технологічний процес і норми часу розробляються укрупнено, тобто на виготовлення деталі вузла, на виконання кожного замовлення окремо. При цьому відсутнє, як правило, обов’язкове закріплення операцій за окремими робочими місцями. Робітникам доводиться виконувати різні операції. Тут повинні бути робітники-універсали високої кваліфікації.
Одиничне виробництво характеризується великою різноманітністю застосовуваних матеріалів та порівняно великими їх запасами. Незавершене виробництво досягає значних розмірів, тому що цикл виробництва продукції великий.
Зазначені особливості одиничного виробництва зумовлюють велику трудомісткість та високу собівартість нових видів виробів.
Серійне виробництво характеризується виготовленням продукції серіями або партіями, що періодично повторюються через певні проміжки часу.
Залежно від кількості виробів у серії і частоти повторюваності партії протягом року розрізняють дрібносерійне, середньосерійне та великосерійне види виробництва.
Такий поділ є досить умовним для різних видів промислових підприємств.
Дрібносерійне виробництво, як правило, організується для випуску продукції, що потрібна народному господарству у невеликих кількостях. Дрібними серіями випускають складні об’єкти, такі як потужні радіо передавальні пристрої, складні верстати та ін.
Великосерійне виробництво характеризується порівняно великим, але не масовим випуском продукції. Прикладом великосерійного виробництва є випуск насосів, моторів, верстатів і т.п.
Середньосерійне виробництво займає проміжне положення між дрібносерійним та великосерійним виробництвом. Кількість виробів у серії залежить від ступеня їх освоєння та трудомісткості цих виробів.
Підприємства з серійним виробництвом мають більш стійку номенклатуру виробів порівняно з одиничним виробництвом, що дозволяє застосовувати спеціалізоване обладнання, інструменти, пристрої. На окремих дільницях можуть створюватися поточні та автоматичні лінії. Використання спеціалізованого обладнання і пристроїв дозволяє мати менш високу кваліфікацію робітників, ніж у одиночному виробництві.
У серійному виробництві існує більш глибокий поділ праці, спеціалізація робочих місць, краще використовується обладнання, вище продуктивність праці і нижче собівартість виготовленої продукції. Отже, серійне виробництво відрізняється від одиночного більш ефективною організацією виробничого процесу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.