Правонаступництво держав. Інститут правонаступництва у міжнародному праві, страница 2

До основних завдань нашого дослідження слід віднести вирішення проблем:

·  Поняття правонаступництва держав;

·  Випадки виникнення правонаступництва ;

·  Правонаступництво у відношенні договорів;

·  Правонаступництво у відношенні державної власності;

·  Правонаступництво у відношенні державних боргів;

·  Правонаступництво у відношенні державних архівів;

Аналізуючи міжнародні документи ООН  (Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 року,  Віденська конвенція про правонаступництво держав у відношенні договорів 1978 року, Віденська конвенція про правонаступництво держав у відношенні державної власності, державних архівів та державних боргів ), історичний досвід, праці науковців, публікації у періодичних виданнях, ми намагаємося висвітлити  вище перелічені проблеми з урахуванням останніх подій та змін у світі, особливостей правонаступництва держав у кожному конкретному випадку, звертаючи увагу на проблеми та питання, що виникали чи виникають у процесі правонаступництва.

Джерела, література, роль міжнародного звичаєвого права в урегулюванні відносин правонаступництва держав

У загальних рисах, питання правонаступництва держав викладені у двох міжнародних конвенціях: Віденській конвенції про правонаступництво держав у відношенні міжнародних договорів 1978 року [4] та Віденській конвенції про правонаступництво держав у відношенні державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 року. [3]

Віденська конвенція про правонаступництво держав у відношенні договорів 1978 року є багатосторонньою угодою, прийнятою 23 серпня на дипломатичній конференції у Відні. Головне завдання Конвенція – регулювання наслідків правонаступництва держав у відношенні міжнародних договорів, забезпечення стабільності договірних зв’язків між державами, кордонів та режимів, що відносяться до кордонів, а також особливих територіальних режимів.

Конвенція 1978 року застосовується до наслідків правонаступництва держав у відношенні міжнародних угод, укладених виключно між державами і лише у письмовій формі. Проте це правило не торкається застосування між державами норм цієї Конвенції у відношенні міжнародних угод, учасниками яких можуть бути також інші суб’єкти міжнародного права, а також  застосування норм Конвенції до випадків, які попадають під дію таких норм в силу міжнародного права незалежно від змісту Конвенції.

Суттєвим  моментом у відношенні правонаступництва є законність. Конвенція застосовується лише до наслідків правонаступництва держав, яке не суперечить принципам та нормам міжнародного права. Тільки правомірні, з точки зору міжнародного права, дії держав можуть служити підставою для правонаступництва та застосування норм Конвенції.

Конвенція закріплює та розвиває ряд важливих принципів, у тому числі принцип tabula rasa (лат. – чиста дошка), згідно якому, нова незалежна держава не зобов’язана залишати в силі або ставати її учасником будь-якої угоди держави-попередника у силу того факту, що на момент правонаступництва держав цей договір знаходився у силі у відношенні території, яка є об’єктом правонаступництва. Таким чином держава-спадкоємець не зобов’язана відповідати за юридичні наслідки дій держави-попередника. Проте у відношенні застосування цього принципу встановлені деякі обмеження, згідно яким принцип tabula rasa не має сили у відношенні загальновизнаних норм та принципів міжнародного права, а також у відношенні певної категорії договорів, які повинні успадковуватися державою-наступником автоматично. До числа таких договорів Конвенція відносить договори, що встановлюють міжнародні кордони, а також інші територіальні режими.

Для випадків об’єднання, розподілу,  передачі частини території однією країною іншій передбачається принцип зберігання договірних зобов’язань, прийнятих раніше існуючими державами.  Крім того, Конвенція підтвердила принцип невід’ємного суверенного права народів на свої природні ресурси, а також положення про недопустимість створення військових баз на чужих територіях та про недоторканість існуючих кордонів.