Правонаступництво держав. Інститут правонаступництва у міжнародному праві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ.

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Хмельницька гімназія № 1

ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ДЕРЖАВ

Роботу виконав:

                                                                                      Алешко  Тарас Анатолійович

                                                                                       учень Х  класу  гімназії   №  1  

м. Хмельницького

Науковий керівник:

викладач   права  гімназії  №  1

Ратушняк Святослав Петрович

Хмельницький - 2000

З  М І С Т

1.  ВСТУП…………………………………………………………………3

2.  ІНСТИТУТ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА У МІЖНАРОДНОМУ

 ПРАВІ   …………………..:………………………………………………5

·  Джерела, література, роль міжнародного звичаєвого права в

урегулюванні відносин правонаступництва держав……………….5

·  Поняття правонаступництва, випадки виникнення…………………7

·  Теорії правонаступництва……………………………………………9

·  Правонаступництво у відношенні договорів ………………….…..11

·  Правонаступництво у відношенні державної власності……….….17

·  Правонаступництво у відношенні державних боргів…...…..…..…19

·  Правонаступництво  у відношенні державних архівів………..…...21

3.  ВИСНОВКИ…………………………………………………….……23

4.  ЛІТЕРАТУРА………………………………………………...….…...24

5.  ДОДАТКИ……………………………………………………………25

В С Т У П

Регулюючи поведінку держав, як учасників міжнародного співтовариства,  міжнародне право не залишається бездієвим у випадках перемін у їх долі та статусі, до яких, зокрема, відносяться об’єднання однієї держави з іншою, відділення від держави певної його частини або його розподіл на декілька самостійних держав.

Правонаступництво держав – є одним із тих інститутів міжнародного права, на розвиток якого  мають вплив історичні події останніх десятиліть. Глибокі зміни у міжнародному співтоваристві, що пов’язані із процесом деколонізації,  появою нових країн на політичній карті світу, а також із об’єднанням, розділом та іншими змінами у долі окремих держав, визначили розвиток цього інституту.

Прикладами такого роду змін є: входження у 1990 році НДР до складу ФРН, та утворення єдиної німецької держави[22]; відділення у 1991 році Литви, Латвії та Естонії від тоді ще існуючого Радянського Союзу;  дещо пізніще, - повне припинення існування цього Союзу та виникнення на його території дванадцяти незалежних держав, включаючи Україну; утворення у 1992 році на території колишньої СФРЮ у якості самостійних держав Боснії та Герцоговини, Македонії, Словенії, Хорватії, а також Сербії та Чорногорії, що об’єдналися у Союзну республіку Югославію; виникнення у 1993 році на місці Чехословаччини самостійних Чехії та Словаччини; об’єднання у 1990 році Ємену та Демократичного Ємену у єдину державу Ємен; відділення у 1993 році Еритреї із складу Ефіопії .

Об’єднання та розділення держав мали місце і у більш ранній період : 1947 – із складу Індії виділився Пакистан, а із нього у 1971 – Бангладеш; 1958  - Єгипет та Сирія утворили Об’єднану Арабську Республіку, але вже у 1961 році Сирія повернулася до статусу незалежної держави, як самостійний учасник міжнародної спільноти знову став виступати і Єгипет; у 1964 році Танганьіка та Занзибар злилися у Об’єдану Республіку Танзанію; у 1965 році Сингапур виділився із складу Малайзії.

На нашу думку, проблема правонаступництва держав у світлі подій останних років  набуває нового особливого статусу. Це пов’язано із багатьма факторами:

1)розпад системи комунізму виплеснув не тільки безліч економічних та соціальних проблем, але й міжнаціональних, які зав’язувались десятиліттями, а той століттями, і які не так просто розв’язати за короткий термін (сучасна Югославія);

 2)стрімкий ріст значимості життя людини,  заборона зазіхання на життя людини, поширення прав та свобод…., - як на державному, так, особливо, на міжнародному рівнях (декларація прав людини, дитини, та інші міднародні документи з прав людини), демократизація та гуманізація суспільства, - призвели до нового  світобачення як для окремої людини, так і для великої чи малої нації (проблема курдів, басків, Чечня, Півн. Ірландія, Канада (Квебек)…;

3)закінчення “холодної війни” ознаменувало утворення єдиної Німеччини, а протягом останних місяців спостерігається процес “потепління” між обома Корейськими державами;

4)стрімкі інтеграційні процеси у Європі (відкриті кордони, єдина валюта, спеціалізація виробництва..) у процесі розвитку суспільства у такому ж напрямку неминуче приведуть до нівелювання європейських держав,  до поступового переоформлення у єдине складне державницьке утворення…. Вже сьогодні можна вести мову про розробку та прийняття у неделекому байбутньому   єдиної Європейської Конституції. (Д. В)

Таким чином, -зникнення держави, або, навпаки, її поява обумовлені політичними, соціальними та іншими факторами. Роль міжнародного права у цих випадках   заключається у тому, що воно визначає значимість змін, що відбулися з юридичної точки зору, пов’язує з ними відповідні правові наслідки.

Проте на данний момент у світі не існує єдиної чіткої структури системи правонаступництва держав.

Отже, метою нашого дослідження є систематизація і  розробка структури інституту правонаступництва держав .