За останні роки в сільському господарстві для місцевого опалення стали широко застосовувати електричні і полум'яні теплогенераторы. Усі теплогенераторы працюють надійно і вимагають дуже мало часу на їхнє обслуговування.
§ 2. Розрахунок парового і водяного опалення
Для пристрою будь-якої системи опалення необхідно передбачити відшкодування опаленням усіх тепло втрат у виробничих приміщеннях. Розглянемо це на прикладі водяного опалення.
У холодний час року тепло губиться шляхом тепловіддачі через стіни, стеля і підлога, а також через природне і штучне вентилювання приміщень. Тепло губиться при в'їзді в приміщення машин і ввозі матеріалів, що знаходилися на холодному повітрі. На деяких підприємствах тепло затрачається у виді гарячої чи води пари для технологічних цілей.
Тепловтрати Q0 (Ут) через зовнішні огородження будинку визначають по формулі
V=q0 ×Vн×(tв-tн), (32)
де q0 - питома теплова характеристика будинку, Ут/(м3×°C) (табл. 10);
Vн — зовнішній обсяг чи будинку його опалювальної частини, м3;
tв - розрахункова внутрішня температура повітря приміщень, °C (для житлових будинків tВ=18 - 20°С; для виробничих будинків, де не виділяється тепло, tВ=15°С; для гарячих цехів tВ = 12 - 14°С);
tн - розрахункова зовнішня температура повітря для самої холодної п'ятиденки опалювального періоду року, °З (табл. 11).
Кількість тепла QВ (Вт), необхідне для відшкодування тепловтрат вентилюванням приміщень, визначають по формулі
V=qв ×Vн×(tв-tн), (33)
де qв —питома витрата тепла на нагрівання 1 м3 повітря: для виробничих приміщень qв=0,9 – 1,5; для адміністративних приміщень qв=0,67 - 0,9; для побутових приміщень qв =0,31 - 0,42 Ут/(м3×°З);
Vн — зовнішній обсяг будинку, м3;
tв — розрахункова внутрішня температура повітря, °З;
tн — розрахункова зовнішня температура повітря для вентиляції, °З (табл. 11).
Значення питомої теплової характеристики q0 будинків різного призначення
Будинок |
Обсяг будинку, тис. м3 |
q0 ,Ут/(м3×°З) |
Селькохзяйственная ремонтна майстерня |
До 5 |
0,75-0,64 |
Склад |
0т 5 до 10 від 1 до 2 |
0,69-0,60 0,87-0,75 |
Адміністративне |
Від 0,5 до 1 |
0,69-0,52 |
Утрата тепла Qм (Ут), від поглинання його ввезеними машинами і матеріалами
(34)
де G — маса чи машин матеріалів, ввезених у приміщення, кг;
kм — масова теплоємність машин і матеріалів, до Дж/(кг-°З) [для металів можна прийняти км=0,4кдж/(кг×°З)];
tн — температура ввезених машин і матеріалів (для машин і металів вона приймається рівній температурі зовнішнього повітря, для сипучих матеріалів па 20"З, а для несипучих матеріалів на 10°С вище температури зовнішнього повітря);
t — час нагрівання до температури приміщення, ч.
Таблиця 10
Температура зовнішнього повітря і тривалість опалювального сезону в різних містах СРСР
Місто |
Зовнішня температура |
Тривалість опалювального сезону, дні |
||
Для проектування опалення, °С |
Для проектування вентиляції, °С |
|||
зимова |
літня |
|||
Москва |
-30 |
-14 |
21 |
139 |
Ленінград |
-24 |
-12 |
20 |
188 |
Мінськ |
-23 |
-10 |
21 |
175 |
Київ |
-20 |
-9 |
24 |
159 |
Єреван |
-18 |
-7 |
31 |
141 |
Львів |
-22 |
-6 |
23 |
149 |
Ташкент |
-17 |
-4 |
33 |
88 |
Ульянівськ |
-30 |
-18 |
24 |
199 |
Свердловськ |
-32 |
-19 |
21 |
208 |
Новосибірськ |
-38 |
-23 |
23 |
210 |
Волгоград |
-25 |
-13 |
28 |
158 |
Алма-Ата |
-24 |
-11 |
27 |
155 |
Ашхабад |
-15 |
-3 |
28 |
66 |
Іркутськ |
-38 |
-28 |
23 |
217 |
Уссурійськ |
-26 |
-16 |
22 |
182 |
Кострома |
-29 |
-16 |
21 |
194 |
Уфа |
-31 |
-18 |
24 |
189 |
Курськ |
-22 |
-12 |
24 |
173 |
Челябінськ |
-34 |
-20 |
23 |
200 |
Кіров |
-31 |
-18 |
21 |
207 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.