Організація і координація роботи з охорони праці. Охорона праці при ремонті і технічному обслуговуванні машин, страница 23

          При аналітичному розрахунку висоти молпиеприемника h определяютc зону захисту h_х на необхідній висоті від землі, що залежить від конструкції будинку, і радіус захисту r_х, що представляє собою радіус кола, що охоплює будинок на висоті зони захисту.

          Для одиночного стрижневого молниеприемника висотою менш 60 м радіус захисту визначають з наступних співвідношень:

при                          (88)

при                                  (89)

При захисті довгих споруджень установлюють два стрижневих блискавковідводи. Зона захисту при двох рівних по висоті (не більш 60 м) блискавковідводах і відстані між ними а зображена на малюнку 42. Торцеві області зони захисту визначають як зони одиночних стрижневих блискавковідводів. Верхня границя зони являє собою дугу окружності, що проходить через вершини блискавковідводів, з центром на перпендикулярі, відновленому із середини відстані між ними на висоті 4 h.

Висоту зони захисту в середині подвійного стрижневого блискавковідводу h₀ при відомих h і а знаходять по формулі

           (90)

Для довгих будинків, коли недостатньо двох стрижневих блискавковідводів, влаштовують одиночні чи подвійні тросові блискавковідводи, переважно на щоглах.

Рис. 43. Зона захисту будинку від блискавки одиночним тросової молниеприемником (позиції див. на мал. 41).

При тросовому молниеприемнике верхня частина зони захисту обмежена горизонтальної прямої, проведеної через крапку максимального прогину троса.

При розрахунках зони захисту, створюваної одиночним тросової молппсотиодом у перетині ПРО — ПРО (мал. 43), варто користатися формулами

при                         (91)

при                                (92)

Розрахункова висота опор троса складається з розрахункової висоти тросового блискавковідводу і величини стріли прогину троса, що при сталевому тросі перетином 35—50 мм² приймають рівної 2 м для прольотів довжиною до 120 м і 3 м для прольотів довжиною від 120 до 150 м.

У випадку одиночного чи подвійного блискавковідводу перетин молниеприемника повинний бути не менш 100 мм². У якості токопровода можна брати сталевий дріт діаметром 6 мм.

Відповідно до правил пристрою стрижневих блискавковідводів, при грозозахисті тваринницьких приміщень щогли і заземлители встановлюють на відстані не ближче 4 м від будинку. Для запобігання поразки тварин ша говым напругою місце заземлення огороджують так, щоб тварини не могли підійти до нього ближче, чим на 3 м.

При пристрої декількох блискавковідводів заземлення може бити загальним.

Грозовий розряд відбувається миттєво, тому через блискавковідвід проходить імпульс електричного струму. Опір заземлителя R₃ розтіканню імпульсного струму менше, ніж для струму промислової частоти. Ця різниця враховується імпульсним коефіцієнтом (табл. 39).

Опір R_i (Ом) розтіканню імпульсного струму знаходять по формулі

             (93)

де а_i — імпульсний коефіцієнт.

          Опір заземлення розтіканню струму при стрижневому блискавковідводі повинний бути не більш 10 Ом. Висоту одиночного стрижневого блискавковідводу можна знайти по номограмі (мал. 44). Для цього необхідно знать висоту об'єкта, що захищається, hx і радіус захисту rх. Шукана висота h молниоприсмиика від поверхні землі визначається перетинанням прямої з'єднуючої крапки значень h_x і r_х на крайніх шкалах з однієї із середніх шкал. Якщо відношення , то висоту h знаходять по шкалі I, якщо , те h знаходять по шкалі II.

Таблиця  39

Наближені значення імпульсних коефіцієнтів для одиничних заземлителей