Робочі місця по огляду, прийманню, розбиранню і зборці тракторів, сільськогосподарських машин, автомобілів і верстатного устаткування повинні бути обладнані підйомно-транспортними пристроями.
На робочих місцях біля верстатів і машин у гаражах і в інших робочих приміщеннях повинне влаштовуватися місцеве висвітлення з напругою 36 В.
При ремонті тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин повинний бути забезпечений відвід вихлопних газів за межі ремонтних приміщень за допомогою накидних чи шлангів стаціонарних газоотводов.
Найбільшу небезпеку при обслуговуванні технологічного устаткування представляють карданні з'єднання, а також зони обробки деталей і зони руху вузлів відремонтованих сільськогосподарських машин при їхньому іспиті й обкатуванні. Тому при іспитах обов'язково обгороджують усі види передач, що обертаються і рухаються частини машин і устаткування.
Забороняється робота на несправному устаткуванні, а також без спецодягу і головного убору.
§ 2. Наукова організація праці на робочому місці
Організація робочого місця полягає у виборі робочої пози, визначенні робочих зон, розміщенні органів керування, інструментів, пристосувань, заготівель і готової продукції.
Від правильно обраної робочої пози
залежить тривалість збереження працездатності (мал. 48). Поза вважається
обраної правильно, якщо робітник робить мінімум легких продуктивних рухів зі
зручним положенням, а 
проекція його загального центра ваги лежить у межах площі опори.
Рис. 48. Зони зручної роботи в положенні коштуючи:
I— верхня незручна, II — верхня менш зручна; III — зручна; IV — нижня менш зручна;
V — нижня незручна.
При проектуванні робочого місця доцільно враховувати, що якщо при прямій позі сидячи м'язову роботу дорівняти 1,0, то при прямій позі коштуючи м'язова робота складе 1,6; при похилій позі сидячи — 4, а при похилій позі коштуючи — 10. При роботі сидячи зусилля необхідно планувати до 50 Н, при роботі коштуючи — до 100—200 Н с розмахом руки більш 1000 мм по фронті, 300 мм глибиною, 400 мм від поверхні робочої зони і кутом зору в горизонтальній площині 30—40° (мал. 49).
Гранично припустимий кут зору в горизонтальній площині повинний бути не більш 90°, у вертикальній площині— 10° нагору і 30° униз від лінії огляду, а припустимий кут відповідно 30 і 40°. Відстань, на якому око добре розрізняє предмети, дорівнює 390—760 мм; оптимальну відстань — 560 мм.
При автоматизації виробничих процесів контрольно-вимірювальні прилади, а також світлові і сигнальні пристрої варто розташовувати на рівні очей оператора, що коштує, тобто на відстані 1600—1650 мм від підлоги. Органи керування зручно встановлювати на рівні ліктя оператора (1050 мм).
Правильне конструювання і вибір робочих зон полягають у строгій відповідності їхньому оптимальному полю зору працюючого, раціональному руху рук у плечі пли лікті на рівні робочої поверхні і з обліком антропометричних даних (усереднених розмірів людського тіла — росту, розмаху і довжини рук, ширини пліч, висоти колін і ін.).
При організації робочого місця треба прагнути до того, щоб робота виконувалася тільки істотно необхідними короткочасними, легкими і безпечними рухами.
Рис. 49. Огляд робочого місця:
а — по горизонталі; б — по вертикалі (18° — кут миттєвого зору; 30° — кут ефективної видимості;
120° — кут огляду на робочому місці).
Що ріже і слюсарний інструменти варто розміщати на поличках верстата, чи шафи етажерок, у підставках, згрупованих по розмірі і призначенню. На верстаті повинні знаходитися тільки предмети, потрібні для виконуваної роботи. З лівої сторони розташовують предмети, що беруться лівою рукою, із правої сторони — правої, а перед ті, що беруться обома руками. При цьому потрібно враховувати наступне: послідовність застосування предметів купа; частоту застосування інструмента і пристосувань; розташування предметів щодо рук робітника; сталість місця розташування інструмента, пристосувань, деталей і вузлів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.