У природі і тим більше в працюючих машинах, механізмах, а також у різних динамічних процесах одночасно виникають звуки різної частоти й інтенсивності. Така хаотична сукупність звуків різної частоти, що безладно міняються за часом, називається шумом. У повсякденному житті шумом вважається сукупність сторонніх звуків, що заважають правильно сприймати мову, що перешкоджають роботі і відпочинку.
Шум впливає на організм людини, хоча воно позначається не відразу, а тільки після тривалого впливу, іноді через кілька років. При цьому можуть виникати нервові і психічні захворювання. Через нервову систему шум викликає захворювання серця, а в деяких випадках приводить до хронічних захворювань кори головного мозку, бруньок, до появи гіпертонічної хвороби. Робота в умовах високого шуму приведе до глухоти і загального погіршення стану здоров'я людини. Так, радянські вчені (Е. А. Андреева-Галанина й ін.) установили, що під дією шуму в людини виникає шумова хвороба, що виявляється загалом, захворюванні всього організму.
Вплив шуму на людину виявляється й у процесі його виробничої діяльності. Постійний шум (особливо його високочастотні складові) підвищує нервова напруга, викликає передчасне стомлення працюючих і на 10—15% знижує продуктивність праці.
З урахуванням шкідливості виробничого шуму для працюючих, важливою задачею охорони праці є розробка і здійснення заходів для зниження рівні шуму на сільськогосподарських підприємствах.
Боротьба із шумом — складна проблема: для се успішного рішення необхідно удосконалювати як техніку, так і способи глушіння шуму.
У залежності від шкідливості дії прийнята наступна класифікація шумів: а) по частотному складі (низькочастотні, среднечастотные і високочастотні); б) по ширині спектра частот (узкополосные і широкополосные); в) по характері спектра (імпульсний, тональний, стабільний і шум, що коливається в часі).
Звукова хвиля характеризується звуковим тиском р (Н/м2), коливальною швидкістю v (м/с), інтенсивністю звуку / (Ут/м2). Зв'язок між ними приймається по співвідношеннях:
і 
(50)
де р—среднеквадратичное значення звукового тиску, Н/м2;
r×с— хвильовий опір середовища, через яку поширюється звук (для повітря при нормальних умовах приймається 410 Нс/м3);
r — щільність середовища, кг/м3;
с — швидкість звуку в повітрі, приймається 343 м/с.
Звукові хвилі, поширюючи і пружному повітряному середовищу, викликають чи підвищення зниження тиску повітря.
Різниця між цим тиском повітряного середовища й атмосферним називається звуковим тиском. Вухо людини сприймає звуковий тиск від 2×10-5 до 2×102 Па, тобто до тиску в 10 млн. раз більшого первісного.
Мінімальна величина звукового тиску, що сприймається людським вухом як звук, називається порогом чутності. Звуковий тиск на порозі чутності відповідає 2×10-5 Па. Вища межа сприйманого людським вухом звуку, що викликає болюче відчуття, називається болючим порогом. Звуковий тиск р болючого порога відповідає 2×102 Па. При тиску вище 2×102 Па виникають запаморочення, нудота, блювота, розривши барабанної перетинки і кровотеча з ушей.
По звуковому тиску судять про інтенсивність звуку. Інтенсивністю звуку називають потік звукової енергії, що проходить в одиницю часу через площу, перпендикулярну поширенню звуку.
Як оцінні показники шуму (у дБ) прийнято визначати наступні.
1. Рівень звуку
(51)
де ра — середньоквадратичне значення звукового тиску стаціонарного сигналу, Па;
р0 — тиск на порозі чутності при частоті 1000гц, рівне 2×10-5 Па.
2. Рівень звукового тиску для октавних смуг среднегеометрических частот 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц
(52)
де р — діюче значення звукового тиску стаціонарного сигналу.
3. Середній рівень (по енергії) звукового тиску
(52 а)
де Li— i-й з усредняемых рівнів, дБ (і=1, 2, ... n);
т — кількість джерел шуму.
4. Сумарний рівень (по енергії) звукового тиску
, (52
б)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.