Організація і координація роботи з охорони праці. Охорона праці при ремонті і технічному обслуговуванні машин, страница 18

     Згідно «Правилам експлуатації електричних пристроїв споживачів», затвердженим у 1970 р., на кожнім підприємстві щорічно повинний складатися і строго виконуватися графік профілактичних відходів і поточних ремонтів електроустаткування. Періодичність проведення профілактичних відходів за електроустаткуванням залежить від умов, у яких воно експлуатується, і встановлюється інженером-енергетиком підприємства.

У профілактичний відхід входять наступні операції:

вимір опору ізоляції;

перевірка щільності контактів у місцях приєднання проводів до апаратури й електродвигунів;

контроль ізоляції проводів у місцях підключення їх до чи електродвигунів апаратам;

перевірка надійності контактів у системі заземлення (зануления);

контроль справності ізоляції в освітлювальній апаратурі;

перевірка відповідності плавких уставок потужності чи електродвигуна їхньої групи.

Графік поточного ремонту електродвигунів складається з урахуванням проведення ремонту кожного двигуна не рідше одного разу в рік. Двигуни, що працюють у приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних, повинні піддаватися поточному ремонту частіше, ніж працюючі в нормальних умовах. У поточний ремонт входять наступні операції:

відключення двигуна від мережі;

вимір опору ізоляції обмоток стосовно корпуса і між фазами;

розбирання   двигуна;

очищення обмоток від пилу й інших сторонніх включень із застосуванням волосяних щіток і стиснутого повітря;

промивання обмоток гасом з наступним обдуванням стисненим повітрям;

покриття ізоляційним лаком обмотки двигуна в місцях оголення;

сушіння обмотки в сушильній чи шафі включенням обмотки па знижена напруга;

повторний вимір опору ізоляції обмотки;

перевірка підшипників і при потребі постановка нових;

зборка й іспит двигуна.

Система контролю за станом ізоляції і своєчасне проведення технічних відходів за устаткуванням — найважливіші заходи щодо попередження электротравматизма.

§ 5. Застосування заземлення

В електроустановках з незаземленої нейтралью джерела струму напругою до 1000 В и вище для забезпечення безпеки людей повинні бути споруджені пристрої, що заземлюють, і заземлені корпуси електроустаткування. Пристрій, що заземлює, складається з наступних елементів:

металевих чи стрижнів смуг, заглубленных у землю, тобто имеющих безпосередній контакт із земляним масивом (мал. 30);

заземлюючих проводів, що з'єднують заземлители з корпусами електроустаткування.

Конструктивне заземлення робиться у виді контуру з металевих стрижнів, нижній кінець яких заглублен у ґрунт нижче його промерзання. Відстань між стрижнями повинне бути трохи більше довжини стрижнів. Верхні кінці стрижнів можуть бути заглублены на 400—800 мм. Ці кінці з'єднують зварюванням із загальним металевим прутком, один кінець якого виводять назовні і з'єднують з устаткуванням.

Рис. 30. Типи одиночних заземлителей:

а — з верхнім кінцем на рівні землі; б — із заглубленным верхнім кінцем; у — смуговий;

l — довжина заземлителя; d — діаметр; h — відстань від поверхні землі до середини стрижня.

      Розглянемо дію захисного заземлення. На малюнку 31 показаний випадок дотику людини до електродвигуна, при якому одна фаза обмотки внаслідок ушкодження ізоляції виявляється замкнутої на заземлений корпус двигуна. При такім замиканні корпус двигуна і пристрій, що заземлює, що має металевий зв'язок з корпусом, виявляться під деяким потенціалом. У ґрунті найбільший потенціал буде на контурі заземлення, а в міру видалення від нього він знижується. З цього випливає, що якщо людина торкнеться рукою корпуса двигуна, а його ноги виявляться на деякій відстані від контуру, що заземлює, тіло людини буде знаходитися під різними потенціалами, тобто під деякою напругою. Таку напругу називають напругою дотику.

Якщо людина стосується рукою устаткування, оказавшегося під напругою, а його ноги коштують над контуром заземлення цього устаткування, різниця потенціалів у крапках торкання буде дуже малої і, отже, дуже низьким буде напруга дотику. Величина ж струму, що проходить через людину, буде залежати від величини опору заземлення. Чим менше цей опір, тим менший струм проходить через тіло людини.