Захист від шуму і вібрації. Захист від джерел іонізуючого випромінювання, страница 3

Вухо людини здатне сприймати зміну рівня сили звуку в 10 разів меншу за белл, тому в практиці акустичних вимірів і розрахунків корис­туються значенням 0,1Б, що отримала назву децибел (дБ).

Рівень інтенсивності звуку визначають за формулою, дБ,

де І - інтенсивність звуку в даній точці, Вг/м²; І₀ - інтенсивність звуку, що відповідає порогу чутливості, Вт/м².

Оскільки інтенсивність звуку пропорційна квадрату звукового тиску, рівень звукового тиску, дБ,

Рівень інтенсивності звуку використовують при акустичних розра­хунках, а рівень звукового тиску - при вимірюванні шуму і оцінці його дії на людину, оскільки орган слуху чутливий не до інтенсивності зву­ку, а до середньоквадратичкого звукового тиску.

На будівельних майданчиках і в виробничих приміщаннях, як прави­ло, кілька джерел шуму, кожний з яких впливав на загальний рівень шуму. Сумарний рівень шуму від однакових за інтенсивністю джерел;

де L₁ - рівень шуму одного джерела, дБ; n - кількість джерел.

Якщо одночасно працює кілька різних джерел шуму, домінувати буде шум від найпотужнішого джерела. Для досягнення суттєвого зниження рівня шуму необхідно вжити заходів, щоб знизити рівень шуму найсильнішого джерела.

Результати досліджень С.П.Алексвева, П.Ї.Леушина, Т.А.Орлової, І.І.Славіна дають уявлення про рівні звукового тиску різних джерел шуму. Вони встановили, що серцебиття людини дорівнює 10 дБ; нормальна розмова на відстані 1 м - 40...60 дБ; відбійний молоток - 92...101 дБ, камнеподрібнювач - 100...125дБ; металорізальні, деревообробні стан­ки - 98...126 дБ; реактивний двигун на відстані 2...3 м - 140 дБ.

Дія шуму на людину залежить не лише від рівня звукового тиску. Слуховий апарат неоднаково чутливий до звуків різної частоти. Якість звуку, його висота залежать від частоти коливань. Чим більша частота коливань, тим вищим буде звук і тим більш несприятливою буде його дія на організм людини. Вухо людини може сприймати лише ті коливання, час­тота яких становить 20...20000 Гц. Найчутливішими для людини є звуки середніх і високих частот (800...4000 Гц).

Коливання з частотою нижче за 20 Гц - інфразвукові, а понад 20000 Гц - ультразвукові, вони не викликають слухового відчуття, але чинять шкідливу біологічну дію на організм людини.

Залежність рівня звуку від частоти називають спектром шуму. Він дає уяву-про рівні пуму на відповідних частотах. Залежно від того, на якій частоті максимум звукового тиску, характер спектру може бути низькочастотним (нижче за 300 Гц), середнім (300...800 Гц) і високо­частотним (вище за 800 Гц).

Спектральний склад виробничого шуму необхідно знати при розроб­ці практичних питань щодо зниження шумів, оскільки спосіб зменшення рівня інтенсивності низько і високочастотних шумів має принципову різницю.

Визначення інтенсивності звуку для кожної частоти вимагало б великого числа вимірювань, тому весь слуховий діапазон частот поділяють на 8 звукових октав. Дія кожної октави обчислюється середньо-геометричне значення частоти, Гц,

де f₁ і f₂- відповідно нижня і верхня границі частот, Гц.

Їх значення для кожної октави дорівнює 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Відповідно до класифікації шумів (ДЕСТ 12.1.003-83) за характером спектру шум поділяється на широко-стрічковий і тональний. Широко-стрічковий шум має безперервний спектр шириною більше однієї октави. Такий тип шуму характерний для роботи вентиляторів. Тональний шум має спектр з відчутними дискретними тонами. При такому шумі складові тони відділені один від одного значними інтервалами. Подібний спектр має, на­приклад, шум, що виникає при роботі дискової пилки.

За часовими характеристиками шуми поділяють на постійні і непос­тійні. Постійним вважають такий шум, рівень звуку якого за 8-годиний робочий день змінюється в часі не більш як на 5 дБ, непостійним - більш як на 6 дБ.

Відповідно до згаданих характеристик шуму й часу його дії на ор­ганізм людини в нормативні рівні шуму необхідно вносити поправки.

6.2. Дія шуму на організм людини