Захист від шуму і вібрації. Захист від джерел іонізуючого випромінювання, страница 16

Найбільш небезпечними операціями при γ - дефектоскопії є транс­портування контейнерів з ізотопами зі сховища до місця роботи і назад; установка контейнера для просвічування і безпосереднє просвічування; ремонт і перезарядка контейнерів.

Для зберігання ампул з радіоактивними речовинами влаштовуються спеціальні сховища, що складаються із власне сховища, майстерні для перезарядки і ремонту, робочого приміщення для чергового. Контейнери з ампулами зберігаються в спеціальних колодязях, що закриваються криш­ками.

Гама-випромінювання найбільш небезпечне при зовнішньому опроміню­ванні, α - і β - при внутрішньому.

7.2. Властивості іонізуючих випромінювань, основні одиниці виміру

 і дози радіоактивності

Важливою характеристикою радіоактивності є активність радіонуклі­ди в джерелі. Одиницею виміру активності в системі СІ є беккерель (Бк). Він дорівнює активності радіонукліда, в якому за 1 с відбувається один акт розпаду. В практиці продовжує використовуватися внесистемна одини­ця активності - кюрі (Ки); кюрі (Ки) = 3,7×1010 Бк.

Особливість явища радіоактивності полягає в тому, що не всі ядра радіоактивного елемента розпадаються одночасно. В кожну одиницю часу розпадається відповідне число ядер, з часом кількість радіоактивних атомів постійно зменшується.

Час, протягом якого число ядер даного радіонукліда в результаті самотгчних ядерних перетворень зменшується в два рази, називається періодом напіврозпаду. Наприклад, період напіврозпаду радіонукліда 137С дорівнює 30, 17 років. Це означає, що через 30, 17 років початкова активність цезію зменшиться в два рази.

Для кожного радіоактивного ізотопу швидкість розпаду постійна, однак може суттєво змінюватись в групі ізотопів одного і того ж хімічно­го елемента. Наприклад, ізотоп вуглецю 14С   має період напіврозпаду 5720 років, а ізотоп вуглецю  11С    лише - 20,4 хвилини.

Для різних радіоактивних ізотопів період напіврозпаду коливається в широких межах - від долей секунди до багатьох міліардів років. Наприклад період напіврозпаду полоиія  212Р   дорівнює 3×10 -7с; урану 238U - 4 млрд. років і т. ін.

Речовина, до складу якої входять радіоактивні ізотопи, називаєть­ся радіоактивною. При роботі з радіоактивними речовинами суттєве зна­чення має не їх маса, а число ядер, що розпадаються в секунду, тобто, активність радіоактивної речовини.

При радіоактивному випромінюванні середовище поглинає відповід­ну кількість енергії, тому зміни, що відбуваються в опроміненому об’єкті, залежать від кількості поглинутої ним енергії і його маси. Відношення поглинутої енергії до маси опромінюваного об’єкта називають поглинаючою дозою (Д). Це основна фізична величина, що прийнята в до­зиметрії для оцінки міри дії іонізуючого випромінювання. Одиниця по­глинаючої дози в системі СІ - грей (І'р)= Дж/кг.

Поглинаюча доза в одиницю часу називається потужністю поглинаю­чої дози і вимірюється в грей/секунда (Гр/с) - Вт/кг.

До 1980 р. як одиницю експозиційної дози використовували рентген (Р). Експозиційну дозу можна виразити через поглинаючу дозу:

ІР = 8,77 мДж/кг.

На організм людини іонізуюче випромінювання  α, β, γ - проме­нів чинить різну біологічну дію, тому для оцінки ступеню опромінюван­ня людини недосить знати лише поглинаючу дозу, необхідно знати ще вид випромінювання, а також його енергетичний спектр.

Для оцінки біологічної дії на організм людини радіоактивних речо­вин вводиться біологічний еквівалент.

Біологічна доза, яка не е фізичною величиною, визначається як до­буток поглинаючої дози на перевідний коефіцієнт;

Де=К×Д,

де Де - еквівалентна доза випромінювання, бер; К - перевідний коефіці­єнт, бер/Гр; Д - поглинаюча доза, Гр.

Для порівняння різних видів іонізуючого випромінювання за очіку­ваним біологічним ефектом використовується коефіцієнт якості випромі­нювання (К). Для рентгенівського γ - і β - випромінювання К – 100, для α - випромінювання К=1000.

Максимальна еквівалентна доза не повинна перевищувати 5 бер за рік для людей понад 18 років, які підлягають опроміненню внаслідок своєї професії.

7.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини